25.03.2013 року Справа № 19/5005/9294/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача
суддів: Верхогляд Т.А., Павловського П.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
Від прокуратури: Кутузова В.О., посвідчення № 012329 від 01.11.12 р.
За участю представників сторін:
від позивача: Годько І.О., довіреність № 30 від 14.01.13;
від відповідача: Кузьмін Р.В., довіреність № ШО-01/02-01 від 01.02.13;
від відповідача: Кузьміна О.П., довіреність №ШО-01/02-01 від 01.02.13.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця", с. Новостепанівка, Новомосковський район, с. Новостепанівка, Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року у справі № 19/5005/9294/2012
за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м. Новомосковськ
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця", с. Новостепанівка, Новомосковський район, с. Новостепанівка, Дніпропетровська область
про стягнення 33 890,76 грн., -
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач - Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області (далі-прокурор) з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів.
Посилався на те, що відповідач, як первинний водокористувач здійснив водокористування без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Розмір збитку становить 33 890 гр. 76 коп., які і є предметом позову прокурора.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 19/5005/9294/2012 від 04.02.2013 року (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволенні.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Шаролезька вівця" на користь держави збитки, завдані державі самовільним використанням водних ресурсів в сумі 33 890,76 грн. (тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто грн. 76 коп.).
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Шаролезька вівця" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).
Суд зазначив, що відповідач спеціальними пристроями здійснює водозабір без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Мова йде про відповідальність за використання води без отримання дозволу на спеціальне водокористування відповідача, який є первинним водокористувачем, оскільки здійснює водозабір із свердловини за допомогою засобу ЕЦВ 6-6,3-85.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в якій посилається на наступні основні позиції:
- відповідач є платником фіксованого сільгоспподатку, а тому не повинен сплачувати збитки, як платник збору за спеціальне водокористування;
- об'єкти водозабору не знаходяться на балансі відповідача; Башта Рожновського знаходиться на території господарського двору ТОВ «Відродження»; електрообладнання встановлено як благодійництво для селян.
Відповідач просить скасувати рішення господарського суду від 04.02.2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2013 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
На підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л. О. № 315 від 22.03.2013 рок справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Павловський П.П.
25.03.2013 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року - прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів справі.
25.03.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги та просили оскаржуване рішення залишити без змін.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили оскаржуване рішення господарського суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Шаролезька вівця" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
До спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 67/16783 (далі - Методика).
Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) (п. 1.2 Методики).
Відповідно до п. 1.3 Методики: ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).
Пункт 5.6 Методики передбачає, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних державної звітності.
Згідно розділу ІХ Методики, яким передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), а саме п. 9.1:
- розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою: Зсам = 100 х W х Тар, де:
- W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;
- Тар - розмір, грн./100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн./100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).
Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).
Застосування до спірних правовідносин при розрахунку суми збитків нормативу збору за спеціальне водокористування правомірне з таких підстав.
Згідно ст. 302 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року (ст. 303 ПК України).
Статтею 323 розділу XVI ПК України «Збір за спеціальне використання води», передбачено, що:
- платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва;
- не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей цього розділу під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Відповідно до ст. 324 ПК України, об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Згідно наведеної вище Методики, застосована позиція, аналогічна ставці збору за спеціальне водокористування, а тому цей довід не може бути підставою для скасування рішення суду.
Зі справи видно, що відповідач є первинним водокористувачем, що підтверджується даними акта перевірки, а саме звітністю, паспортом на свердловину, тому цей довід також не може спричинити скасування судового рішення.
Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця", с. Новостепанівка, Новомосковський район, с. Новостепанівка, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року у справі № 19/5005/9294/2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року у справі № 19/5005/9294/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя П.П. Павловський
Повний текст складений 26.03.2013 року