04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" березня 2013 р. Справа №30/402
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Гончарова С.А.
Чорної Л.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 (підписано 04.02.2013)
у справі №30/402 (головуючий суддя Ониськів О.М., судді Васильченко Т.В., Жагорнікова Т.О.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради
до 1) Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради;
2) Шевченківської районної у місті Києві ради;
3) ОСОБА_3;
4) Фізичної особи ОСОБА_2;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»;
2) Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товарна біржа «Перша універсальна біржа «Україна»
про визнання договорів недійсними, визнання права власності та повернення майна вартістю 1015000,00грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, Шевченківської районної у місті Києві ради, ОСОБА_3, Фізичної особи ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, визнання права власності та повернення майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №30/402 позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір від 20.10.2010 купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні, загальною площею 63,50 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ОСОБА_3. Визнано за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради право комунальної власності на нежилі приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №10) в літ.А, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 63,50 кв.м. Зобов'язано ОСОБА_2 повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлові приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №10) в літ.А, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 63,50 кв.м.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №30/402, провадження в частині вимог про визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради право комунальної власності на нежилі приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №10) в літ.А, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 63,50 кв.м. та зобов'язання ОСОБА_2 повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради вищезазначені приміщення припинити, в іншій частині - прийняти нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Смірновій Л.Г.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського від 26.03.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та ЧорноїЛ.В.
Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з частиною 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Недодержання вимог статті 94 ГПК України щодо додатків до апеляційної скарги тягне за собою наслідки, передбачені статтею 97 ГПК України.
Правові засади справляння судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 вищезазначеного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмів мінімальної заробітної плати.
Пленум Вищого господарського суду України у своїй Постанові «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21 лютого 2013 року роз'яснив, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
За приписом підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 складає 1147,00грн.
Позивач оскаржує рішення місцевого господарського суду повністю, а отже, судовий збір за подання апеляційної скарги мав бути сплачений як за майнову вимогу (визнання права власності, повернення майна) з урахуванням вартості спірного майна та як за немайнову вимогу (визнання договору недійсним).
Як вбачається з квитанцій №D0-5056 від 14.02.2013 та №D0-5100 від 14.02.2013 ОСОБА_2 був сплачений судовий збір у сумі 10508,50грн. та у сумі 573,50грн.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №6017/6018/12-42 від 04.07.2012 вартість спірного майна, а саме нежилих приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №10) (в літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 63,50кв.м. становить 1206983,00 грн.
Отже, на підставі приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 12069,83грн. за майнову вимогу та у сумі 573,50грн. за немайнову вимогу.
З огляду на зазначене, скаржником до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2.
Згідно з частиною 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №30/402 з доданими документами повернути без розгляду.
2.Копію ухвали апеляційного господарського суду направити учасникам судового процесу.
3.Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 10508,50грн. сплачений згідно квитанції №D0-5056 від 14.02.2013 та судовий збір у сумі 573,50грн. сплачений згідно квитанції №D0-5100 від 14.02.2013 у зв'язку з подачею апеляційної скарги.
4.Матеріали справи №30/402 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Гончаров С.А.
Чорна Л.В.