83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.03.13 р. Справа № 905/1397/13-г
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арко-Дон», м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Восток Плюс», м. Донецьк
про: стягнення 384000грн.00коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від Позивача: Родіков Е.Ю. (за довіреністю № 23 від 18.03.2013р.);
від Відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арко-Дон», м. Донецьк (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Восток Плюс», м. Донецьк (далі - відповідач) про стягнення 384000грн.00коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем простого векселя, виданого останнім в рахунок погашення заборгованості за поставлений позивачем за договором купівлі-продажу № 7 від 12.06.2012р. товар.
На підтвердження вищевикладеного, позивач надав для залучення до матеріалів справи договір купівлі-продажу № 7 від 12.06.2012р., специфікацію до нього, накладну № АР-9 від 12.06.2012р., довіреність від 12.06.2012р., якою відповідач уповноважував свого працівника на отримання матеріальних цінностей від позивача, претензію № 4/04 від 26.06.2012р., відповідь відповідача на направлену претензію, акт приймання-передачі векселя від 05.07.2012р., простий вексель серії АА № 1052191 від 05.07.2012р., акт пред'явлення векселю до платежу, протест про неоплату векселя, зроблений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ушаковою Н.Д., виконавчий напис від 15.01.2013р. про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 384000грн.00коп.
04.03.2013р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, яким визнав заявлені до нього вимоги про стягнення 384000грн.00коп. в повному обсязі, зазначивши про неможливість сплати боргу через скрутне фінансове становище товариства, просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 19.03.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами.
Вислухавши під час судового засідання представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2012р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 7, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: гальмо ТКГ 300ВР (надалі іменується «товар»).
Керуючись умовами п. 1.2 договору сторони уклали специфікацію до договору № 7 від 12.06.2012р., якою визначили, що поставці підлягав товар - гальмо ТКГ 300ВР, кількістю 24 штук, ціною за одиницю 16000грн.00коп., загальною вартістю 384000грн.00коп.
Договір № 7 від 12.06.2012р., специфікація до нього підписані та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.
Згідно із п. 2.1 договору загальна кількість товару за цим договором складає 384000грн.00коп. з ПДВ.
У виконання умов договору № 7 від 12.06.2012р. позивач здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі та специфікації до нього товару відповідачу за видатковою накладною № АР-9 від 12.06.2012р., загальною вартістю 384000грн.00коп., в свою чергу отримавши товар відповідач взагалі не оплатив його вартість.
Відповідно до умов п. 8.1 договору покупець зобов'язується сплатити продавцеві загальну ціну товару протягом двох днів з моменту одержання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Через несплату товару у передбачені договором строки позивач звернувся до відповідача з претензією № 4/04 від 26.06.2012р. оплатити суму боргу в розмірі 384000грн.00коп., відзивом на претензію № 5 від 05.07.2012р. відповідач погодився із виниклою за отриманий за договором купівлі-продажу № 7 від 12.06.2012р. сумою заборгованості в розмірі 384000грн.00коп., зазначаючи про неможливість здійснення оплати через скрутне фінансове становище.
Згідно із п. 8.3 договору допускається також розрахунок між сторонами шляхом передачі векселів.
В подальшому, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, в рахунок погашення виниклої заборгованості відповідач (покупець) за актом приймання-передачі від 05.07.2012р. передав, а продавець (позивач) прийняв простий вексель серії АА № 1052191, номінальною вартістю 384000грн.00коп., дата складання 05.07.2012р., строк платежу - за пред'явленням.
14.01.2013р. позивач (держатель векселю) пред'явив, а відповідач (векселедатель) прийняв до платежу простий вексель серії АА № 1052191, що підтверджується наявною в матеріалах справи засвідченою копією акту пред'явлення векселя до оплати.
За твердженням позивача, на момент подання позовної зави відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з оплати векселя, тому вимагає до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 384000грн.00коп.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Предметом позову є стягнення боргу в сумі 384000грн.00коп., що фактично є вексельним боргом.
Зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу № 7 від 12.06.2012р. припинилися, у разі передачі векселя виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Відповідач є зобов'язаним за виданим ним в погашення боргу за договором простим векселем серії АА № 1052191 від 05.07.2012р.
Статтею 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.
В силу ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" встановлено, що вексель - цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001р. видати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Як вже зазначалося, у п. 8.3 договору купівлі-продажу № 7 від 12.06.2012р. сторони передбачили можливість розрахунку між ними шляхом передачі векселів.
Відповідачем 05.07.2012р. видано простий вексель серії АА № 1052191 від 05.07.2012р на суму 384000грн.00коп. з оплатою за пред'явленням.
Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається (ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").
Таким чином, випустивши спірний цінний папір, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Восток Плюс» взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену у векселі суму.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007р. № 5 визначено законодавство, яке регулює відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні (п. 1).
Статтею 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі запровадженого Конференцією, підписаною в Женеві 07.06.1930р. (далі - Уніфікований Закон) передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.
Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.
Згідно ст. 34 цього ж Закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
Як вже зазначалося, строк платежу за векселем серії АА № 1052191 від 05.07.2012р. встановлений за пред'явленням та такий вексель відповідно до акту пред'явлення векселю до платежу був пред'явлений відповідачу до оплати 14.01.2013р.
Проте відповідачем не було здійснено платежу за векселем.
Доказів сплати суми 384000грн.00коп. за простим векселем серії АА № 1052191 від 05.07.2012р. до матеріалів справи не надано, наявність заборгованості підтверджено відповідачем безпосередньо у відзиві, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи.
Як вбачається з представленого суду оригіналу векселя АА № 1052191 від 05.07.2012р., останній був опротестований 15.01.2013р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ушаковою Н.Д., так позивачем представлений суду виконавчий напис нотаріуса від 15.01.2013р., простест про неоплату векселя від 15.01.2013р. Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки за підписом директора ТОВ «Арко-Дон» станом на час винесення рішення по справі виконавче провадження з виконавчого напису від 15.01.2013р. нотаріуса про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 384000грн.00коп. не відкривалося, грошові кошти не стягувалися.
Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.
Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Заперечення відповідача стосовно наявності у нього тяжкого матеріального становища судом до уваги не приймається, так як боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 384000грн.00коп.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арко-Дон», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Восток Плюс», м. Донецьк про стягнення 384000грн.00коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Восток Плюс» (юридична адреса: 83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, будинок 240А, код ЄДРПОУ 37615432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арко-Дон» (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, вул. Економічна, будинок 34, код ЄДРПОУ 38221565) заборгованість у розмірі 384000грн.00коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 7680грн.00коп.
У судовому засіданні 19.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2013р.
Суддя Макарова Ю.В.