Справа № 716/172/13- к
19.03.2013 Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді - Пухарєвої О.В.
при секретарі - Климус Г.В.
з участю
сторони обвинувачення:
прокурора - Яновського М.І.,
потерпілого - ОСОБА_1
сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_2,
законного представника - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
інших учасників кримінального провадження:
представника служби у справах дітей - Юрчук В.М.,
психолога - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальне провадження відносно
неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, учня 8 класу Товтрівської ЗОШ, раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 , ст.185 ч.3 КК України, -
Неповнолітній ОСОБА_2 24 жовтня 2012 року приблизно о 03:50 годині, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення за рахунок чужого майна вступив в попередню злочинну змову з особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, скориставшись темною порою доби, зайшли на подвір'я домогосподарства ОСОБА_1, яке розташоване в АДРЕСА_2, шляхом відчинення дверей проникли до житлового будинку вказаного домогосподарства, звідки намагалися скоїти крадіжку майна належного ОСОБА_1, а саме: системний блок від комп'ютера вартістю 100 грн, музичні колонки - 5 шт., вартістю 50 гривень одна; аудіо плеєр вартістю 100 гривень; електропереноска - 2 шт., вартістю 30 гривень; противогаз вартістю 20 гривень, чайник сувенірний вартістю 30 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 20 гривень, всього майна на загальну суму 500 гривень. Однак злочин до кінця завершений не був, оскільки останні були викриті потерпілим ОСОБА_1
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив обставини подій згідно обвинувального акту. Показав суду, що його знайомий ОСОБА_7 повідомив, що в будинку у дяді ОСОБА_1 є багато корисних речей. В жовтні 2012 року він проснувся вночі і у нього виникла ідея зайти до будинку дяді ОСОБА_1. Він розбудив свого молодшого брата ОСОБА_3, з яким вони спали в одній кімнаті, окремо від матері, одягнулися, вийшли через двері своєї хати та пішли до дяді ОСОБА_1, який проживає неподалік. Вони через хвіртку зайшли на подвір'я, далі пішли до вхідних дверей будинку, в яких був ключ, яким відчинили двері та зайшли до будинку. В середини будинку знайшли пакети, в які поскладали колонки, чайник, противогаз, системний блок від комп'ютера, аудіо плеєр та інші речі. Коли збиралися йти додому, зайшов дядя ОСОБА_1. Його брат ОСОБА_3 втік. А дядько ОСОБА_1 викликав міліцію.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що в кінці жовтня вночі вийшов на двір по своїх потребах, побачив у вікні хати світло від фонарика. Коли він зайшов до будинку, то в середині виявів двох хлопчиків, крім цього в коридорі помітив поліетиленові пакети, заповнені його речами. Про вказаний факт він повідомив працівників міліції, які оглянули зазначені пакети і виявили в них належне йому майно. Вважав, що про відсутність господаря в хаті діти дізналися від сусіда ОСОБА_7. Просив обвинуваченого суворо не карати, оскільки не має до нього претензій матеріального та морального характеру.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_7 суду показав, що нічого не знає з приводу вчиненої ОСОБА_2 крадіжки. Він з ОСОБА_2 не дружить, ніколи не був у будинку свого сусіда ОСОБА_1 і не повідомляв ОСОБА_2 про наявність майна в цьому будинку.
Допитаний в судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_3 суду показав, що в жовтні місяці він із своїм братом ОСОБА_2, який розбудив його серед ночі пішли до будинку дяді ОСОБА_1, де намагалися забрати деякі речі.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3, суду пояснила, що про вчинення крадіжки нічого не знала. Двоє старших синів спали в іншій кімнаті, вона не чула, коли діти пішли з хати. Вона сама виховує трьох дітей, з чоловіком розлучена, батько позбавлений батьківських прав, разом з сім'єю не проживає. Вона не працює, отримує соціальну допомогу, як малозабезпечена сім'я. Син ОСОБА_2 проживає в задовільних умовах, її слухається та поважає, допомагає по господарству, в школі вчиться середньо, любить радіотехніку, займається в гуртках. До вчинення крадіжки сина призвело бажання мати комп'ютер, яким вона не могла його забезпечити.
Представник служби у справах дітей Заставнівської РДА Юрчук В.М. суду пояснила, що ОСОБА_2 виховується в сім'ї без батька, проте мама належним чином виконує свої батьківські обов'язки, ніяких скарг не надходило , тому сім'я не перебуває на обліку в службі у справах дітей. Просила передати обвинуваченого неповнолітнього під нагляд матері.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини, показань потерпілого, свідка ОСОБА_3 його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
- протоколом усної заяви повідомлення про злочин ОСОБА_1 про те, що біля 03 год. 50 хв. 24.10.2012 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проникли в належний йому будинок, звідки намагалися вкрасти належні йому речі (а.с.7 матеріалів кримінального провадження),
- протоколом огляду місця події домогосподарства ОСОБА_1 в с.Товтри, де було виявлено та вилучено системний блок від комп'ютера; музичні колонки - 5 шт.; аудіо плеєр; електропереноска; противогаз; чайник сувенірний, зарядний пристрій ( а.с.10-12 матеріалів кримінального провадження),
- протоколом огляду предметів, а саме: системний блок від комп'ютера; музичні колонки - 5 шт.; аудіо плеєр; електропереноска; противогаз; чайник сувенірний, зарядний пристрій, які було виявлено та вилучено 24.10.2012 року під час ОМП господарства ОСОБА_1 ( а.с.32 матеріалів кримінального провадження),
- висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи проведеної із ОСОБА_2 , згідно якого на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_2 ознак хронічного психічного захворювання та ознак будь-якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв. Рівень психічного ( інтелектуального та емоційно- вольового ) розвитку цілком відповідає його дійсному віку. Як не психічно хворий ОСОБА_2 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.63-64 матеріалів кримінального провадження).
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7, оскільки вони суперечать обствинам справи і спростовуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 , ст.185 ч.3 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднаний з проникненням у житло.
Призначаючи неповнолітньому обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, умови його життя, виховання, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим злочин належить до категорії тяжких злочинів.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину , характеризується за місцем свого проживання та навчання з позитивної сторони. Також, суд бере до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин будучи неповнолітнім, потерпілий не має до нього претензій матеріального та морального характеру, суд приходить до висновку, що ці обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і вважає, що слід призначити покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст.185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України. При цьому, суд вважає, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_2 можливо без реального відбування покарання і до нього доцільно застосувати вимоги ст.ст. 75, 76, 104 КК України. Саме таке покарання буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов по справі потерпілим ОСОБА_1 не заявлено.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку передбаченому ст..100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 , ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього зобов'язання, передбачені ст. 76 КК України:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.
Речові докази по справі: : системний блок від комп'ютера, музичні колонки - 5 шт., аудіо плеєр, електропереноски - 2 шт., противогаз, чайник сувенірний, зарядний пристрій до мобільного телефону, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 залишити останньому за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя: Пухарєва О. В.