Справа № 22-ц/793/996/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
25 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддівКорнієнко Н.В., , Пономаренко В.В
при секретаріКотолуп А.В.
позивача ОСОБА_6
представника ТОВ «Прайм Буд» Кириченко М.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ «Прайм Буд» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Прайм Буд», третя особа ОСОБА_8 про стягнення суми боргу і штрафних санкцій та за зустрічним позовом ТОВ «Прайм Буд» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання договорів недійсними,-
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Прайм Буд», третя особа ОСОБА_8 про стягнення суми боргу і штрафних санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності до умов договору від 01.09.2008 року №2п, укладеного між громадянином України ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд», ОСОБА_6 надав зворотню фінансову позику ТОВ «Прайм Буд» в сумі 180 147,00 грн.
Згідно з умовами договору відповідач ТОВ «Прайм Буд» зобов'язаний повернути позивачу всю суму позики до 30.11.2009 року. Станом на 01.11.2012 року зворотня фінансова позика в сумі 180 147,00 грн. ОСОБА_6 не повернута.
Крім того, у відповідності до умов договору від 31.01.2008 року №1п, укладеного між ОСОБА_8 та ТОВ «Прайм Буд», ОСОБА_8 надав зворотню фінансову позику ТОВ «Прайм Буд» в сумі 47500,00 грн., яку він зобов'язувався повернути до 30.11.2009 року. 01.10.2010 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 уклали договір про відступлення права вимоги за договором від 31.01.2008 року №1п, за яким ОСОБА_8 відступив, а ОСОБА_6 набув право вимоги, належна ОСОБА_8 про надання зворотної фінансової допомоги. Про укладення даного договору 01.10.2010 року було повідомлено ТОВ «Прайм Буд». На даний час кошти не повернуті, тоді як термін повернення коштів було визначено до 30.10.2009 року.
Загальна сума неповернутої зворотної фінансової позики за договорами складає 227 647,00 грн.
Виходячи з неповернутої суми за весь час прострочення з 01.12.2009 року по 01.11.2012 року, відповідно до договорів №1п від 31 січня 2008 року та №2п від 01 вересня 2008 року відповідачу нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 109 214,42 грн., три проценти річних в сумі 19945,62 грн. та збитки від інфляції в сумі 33 316,64 грн., а разом 162 476,68 грн.
Також, згідно п.6.1. договорів №1п від 31.01.2008 року та №2п від 01.09.2008 року ТОВ «Прайм Буд» нараховано штраф 100% від неповернутої суми позики, що складає 227 647,00. Загальна сума заборгованості відповідача перед ОСОБА_6 становить 617770,68 грн.
ОСОБА_6 просив суд стягнути з відповідача ТОВ «Прайм Буд» 227647,00 грн. боргу за договорами позики, пеню в сумі 109214,42 грн., три проценти річних в сумі 19945,62., збитки від інфляцій в сумі 33316,64 грн., штраф 227647,00 грн., а разом 61777,68 грн. та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 3354,00 грн.
ТОВ «Прайм Буд» звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання договорів недійсними, посилаючись на те, що договір позики від 01.09.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд», в порушення вимог закону підписаний представником юридичної особи в своїх же інтересах. Договір позики від 31.01.2008 року, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ «Прайм Буд», також є недійсним, оскільки підписаний від імені юридичної особи представником, який не мав на це повноважень. Просили суд визнати недійсними договір позики №1 від 31.01.2008 року, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ «Прайм Буд», а також договір позики №2 від 01.09.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд».
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2013 року у позові ОСОБА_6 до ТОВ «Прайм Буд», третя особа ОСОБА_8 про стягнення суми боргу і штрафних санкцій, - відмовлено.
Позов ТОВ «Прайм Буд» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання договорів не дійсними, - задоволено. Визнано недійсними договір позики №1 від 31.01.2008 року, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ «Прайм Буд», а також договір позики №2 від 01.09.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд».
Стягнуто із ТОВ «Прайм Буд» на користь ОСОБА_6 222647 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Пройм Буд» 104,30 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Прайм Буд» подало апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та просить змінити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2013 року, а саме в частині стягнення з ТОВ «Прайм Буд» на користь ОСОБА_6 222 647,00 грн. та відмовити в цій частині позову.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «Прайм Буд», третя особа ОСОБА_8 про стягнення суми боргу і штрафних санкцій та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ «Прайм Буд» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання договорів недійсними, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недійсність договорів позики та застосував правові наслідки недійсності правочинів.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення зустрічних позовних вимог про застосування правових наслідків недійсності правочинів при визнанні недійсними договору позики №1 від 31.01.2008 року, укладеного між ОСОБА_8 та ТОВ «Прайм Буд», та договору позики №2 від 01.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд».
Встановлено, що 31.01.2008 року, між ОСОБА_8 та ТОВ «Прайм Буд», було укладено договір №1п, за яким ОСОБА_8 надав зворотню фінансову позику ТОВ «Прайм Буд» в сумі 47500,00 грн., яку ТОВ «Прайм Буд» зобов'язувався повернути до 30.11.2009 року. 01.10.2010 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 уклали договір про відступлення права вимоги за договором від 31.01.2008 року №1п, за яким ОСОБА_8 відступив, а ОСОБА_6 набув право вимоги, належної ОСОБА_8 грошової суми за договором про надання зворотної фінансової допомоги. Про укладення даного договору 01.10.2010 року було повідомлено ТОВ «Прайм Буд».
Відповідно до договору від 01.09.2008 року №2п, укладеного між громадянином України ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд», ОСОБА_6 надав зворотню фінансову позику ТОВ «Прайм Буд» в сумі 180 147,00 грн.
Зазначені договори про надання зворотної фінансової допомоги судом першої інстанції визнані недійсними за зустрічним позовом та визнання їх недійсними не оспорюється сторонами по справі.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому визнавши оспорювані правочини недійсними, суд першої інстанції обґрунтовано застосував наслідки ст. 216 ЦК України.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не застосував строки позовної давності до стягнення коштів за договором позики від 31.01.2008 року №1п є безпідставними, так як суд першої інстанції стягнув дані кошти не як неповернуту позику за договором, а застосував правові наслідки недійсності правочину і строки позовної давності в такому випадку застосовуються не з моменту укладення правочину, а з моменту визнання правочину недійсним.
Також є безпідставними твердження апелянта про те, що позивачем ОСОБА_6 не доведено внесення коштів по договору №2п від 01.09.2008 року про надання поворотної фінансової допомоги ТОВ «Прайм Буд», так як внесення даних коштів готівкою підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів, виданих ТОВ «Прайм Буд». Зазначені фінансові документи відповідають вимогам Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Нацбанку України 15.12.2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320. Крім того, причиною недійсності даного правочину визнано судом першої інстанції не часткова безгрошовість правочину №2п від 01.09.2008 року, а вчинення даного правочину представником юридичної особи в своїх інтересах.
Допущена технічна помилка в даті вчинення правочину в договорі відступлення не є підставою для відмови в застосуванні реституції при визнанні правочину недійсним, так як рішення суду першої інстанції в частині визнання оспорюваних право чинів недійсними не оскаржувалось в апеляційному порядку і набрало чинності. Даних про вчинення оспорюваних правочинів іншою особою апелянтом не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.
Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення та відмовив в задоволенні позовові по зазначених в позові підставах.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Прайм Буд» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2013 року відхилити, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :