Справа № 22-ц/793/1016/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 46 Кальчук А.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
25 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівКорнієнко Н.В. , Пономаренко В.В.
при секретаріКотолуп А.В.
адвоката ОСОБА_6
позивача ОСОБА_7
відповідача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на майно, набуте внаслідок спільної праці за час перебування у фактичних шлюбних відносинах і проживання однією сім'єю
ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання права власності на майно, набуте внаслідок спільної праці за час перебування у фактичних шлюбних відносинах і проживання однією сім'єю, посилаючись на те, що з 1985 року по грудень 2010 він проживав однією сім'єю з ОСОБА_8 Спочатку проживали в гуртожитку ЗБВ «Рембудтрест» по АДРЕСА_2, а 1986р ОСОБА_8 була надана квартира АДРЕСА_1 згідно з ордером на її ім'я, в якій вони спільно проживали. Позивач перебуваючи на квартирному обліку за місцем роботи на «Приладобудівному» заводі не прописувався в квартирі відповідачки. За час спільного проживання, за спільні кошти зробили ремонт в квартирі та придбали меблі.
В 1986 році вони отримали земельну ділянку в дачному кооперативі «Труд» на якій ОСОБА_7 разом з своїми друзями побудував дачний будинок по АДРЕСА_3.
В грудні 2010 року відповідачка по телефонній розмові повідомила позивача про те, що замінила замки вхідних дверей квартири, а його речі перевезла в гараж. З 2010 року він став проживати в дачному будинку в кооперативі «Труд». ОСОБА_7 просив суд визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в розмірі Ѕ частини квартири та 2/3 частини дачного будинку АДРЕСА_3, в садовому товаристві «Труд» с. Чапаєвка Золотоніського району. В судовому засіданні позивач змінив та уточнив свої позовні вимоги. Просив суд визнати спільним майном позивача та відповідачки квартиру АДРЕСА_1, меблі, які знаходяться в цій квартирі, дачний будинок АДРЕСА_3 в дачному кооперативі «Труд» в с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області та меблі, що знаходяться в цьому будинку; виділити його частку із спільного майна, що еквівалентно 17660,00 грн. В рахунок компенсації вартості спільного майна просив закріпити за ним на праві власності дачний будинок АДРЕСА_3 в кооперативі «Труд».
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2013 року в позові ОСОБА_7 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2013 року та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені вимоги, вважаючи, що рішення першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на майно, набуте внаслідок спільної праці за час перебування у фактичних шлюбних відносинах і проживання однією сім'єю, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що сторони не проживали однією сім'єю, не мали встановленого законом договору або іншої угоди про створення спільної власності, а тому його вимоги не підлягають до задоволення.
Встановлено, що 14 серпня 1987 року ОСОБА_9 на склад сім'ї дві особи, вона та син ОСОБА_10, отримали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. На підставі рішення органу приватизації від 20.01.1999 року №20 на квартиру АДРЕСА_1 10 червня 1999 року видано свідоцтво про право власності на житло в рівних долях на ім'я ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_10
На підставі рішення Золотоніського райвиконкому від 07.05.1987 року №37/р рішенням зборів садового товариства «Труд» від 16.05.1987 року ОСОБА_9 виділено садову ділянку в товаристві площею 500 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_3. В 1994 році ОСОБА_8 приватизувала земельну ділянку в даному дачному кооперативі.
ОСОБА_7 посилаючись на спільне проживання з ОСОБА_8 з 1985 року у фактичних шлюбних відносинах просить суд визнати спільним майном позивача та відповідачки квартиру АДРЕСА_1, меблі, які знаходяться в цій квартирі, дачний будинок АДРЕСА_3 в дачному кооперативі «Труд» в с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області та меблі, що знаходяться в цьому будинку; виділити його частку із спільного майна, що еквівалентно 17660,00 грн. В рахунок компенсації вартості спільного майна просив закріпити за ним на праві власності дачний будинок АДРЕСА_3 в кооперативі «Труд».
Вирішуючи даний спір суд першої інстанції вірно визначив, що зазначені правовідносини регулюються законом, який діяв на час виникнення правовідносин. Так, ст. 4 прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2003 року визначено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Крім того, позивач ОСОБА_7 та відповідачка ОСОБА_11 не перебували в зареєстрованому шлюбі, а тому на їх правовідносини не може розповсюджуватись норми КЗпШС та СК України.
При отриманні квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 не був включений в ордер, так як не являвся членом сім'ї ОСОБА_8, яка потребувала покращення своїх житлових умов, а проживав сам та окремо перебував на обліку для покращення житлових умов. За зазначених обставин ОСОБА_12 не мав права приймати участь в приватизації квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що згідно ст. 12 Закону України "Про власність" у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини. Оскільки згідно зі ст. 17 ЗК і ст. 14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.
Апелянтом ОСОБА_13 не надано суду належних та допустимих доказів, що він мав з ОСОБА_8 належним чином укладену угоду про створення спільної власності, дачного будинку АДРЕСА_3 в дачному кооперативі «Труд», а тому суд першої інстанції також прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання даного дачного будинку спільною власністю.
Апелянтом не доведено, що є інше рухоме майно, яке знаходиться у відповідачки, та що воно створено за рахунок їх спільних коштів.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції невірно роз'яснено право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не порушило право апелянта та не є підставою для скасування правильного та справедливого рішення, так як апеляційна скарга ОСОБА_7 прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції та розглянута по суті.
Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення та відмовив в задоволенні позовові по зазначених в позові підставах.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2013 року відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :