Справа № 22-ц/793/790/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
13 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоКачана О.В.
суддівСкіця М.І., Фетісової Т.Л.
при секретаріКуцопатрій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 02.08.2010 між ним, як позичальком, та ОСОБА_7, як позикодавцем, укладено договір позики, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 безвідсоткову позику в сумі 906 116,40 грн., що становило еквівалент 114 800,00 доларів США, строком до 12.08.2010, тобто на 10 днів.
Позивач, вважає вказаний договір таким, що укладений під впливом тяжких обставин, без наміру створення правових наслідків, передбачених договором, та без факту отримання коштів, як зазначено в договорі.
Позивач вказує, що його борг є виключно відсотками за позику, отриману від ОСОБА_7 ще у 2003 - 2008 роках. Підставою підписання договору позики у нотаріуса стало прохання ОСОБА_7 таким договором засвідчити перед власними кредиторами наявність дебіторської заборгованості. ОСОБА_6 був впевнений, що посвідчений нотаріально договір позики є виключно відображенням боргових зобов'язань, що в нього виникли згідно розписок у 2003-2008 роках. На момент підписання договору в нотаріуса загальний борг ОСОБА_6 перед ОСОБА_7 складав 114 800,00 доларів США, що оформлено відповідними борговими розписками. За оспореним договором ОСОБА_7 ніяких коштів не передавав. Вказане, на його думку, підтверджує факт укладення договору під впливом тяжкої обставини, виходячи з чого, просив суд визнати недійсним договір позики від 02.08.2012.
У свою чергу ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в обґрунтування якого вказав, що 02.08.2010 ОСОБА_6 отримав від нього позику в сумі 906 116,40 грн., що становило еквівалент 114 800,00 доларів США по курсу НБУ, відповідно до договору позики від 02.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Вказані кошти ОСОБА_6 зобов'язався повернути до 12.08.2010, однак цього зроблено не було. На суму заборгованості позивач за зустрічним позовом нарахував відповідно до положень ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 62 261,37 грн. та інфляційні втрати у сумі 94 319,43 грн. З огляду на викладене, просив суд визнати договір позики від 02.08.2010 дійсним та ятягнути з ОСОБА_6 на його користь борг у сумі 906 116,40 грн., 3% річних у сумі 62 261,37 грн., індекс інфляції у сумі 94 319,43 грн.
Далі, позивач за зустрічним позовом подав заяву про залишення без розгляду його вимогу щодо стягнення з ОСОБА_6 боргу в сумі 906 116,40 грн., решту вимог залишив без змін.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним - відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_7 інфляційне збільшення заборгованості у сумі 93 329,99 грн. та 3% річних у сумі 62 261,37 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.
В судовому засідання до початку розгляду апеляційної скарги по суті позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про залишення його позову до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним - без розгляду .
Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку учасників процесу, судова колегія приходить до висновку про необхідність його задоволення виходячи з наступного.
З вимог ст. 207 ЦПК України вбачається, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Вимогами ст. 310 ЦПК України передбачено , що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Таким чином , рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання договору позики недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості має бути скасоване в частині відмови в задоволення позовних вимог про визнання договору позики недійсним , а позов ОСОБА_6 - залишений без розгляду.
Оскільки позивач ОСОБА_10 за зустрічним позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості заяви про залишення позову без розгляду чи відмови від позовних вимог не надавав, вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржує, сам апелянт у скарзі по суті не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_10, тому рішення в частині щодо зустрічного позову має бути залишено без змін.
Керуючись ст. ст. 207, 310 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Клопотання ОСОБА_6 - задоволити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в частині відмови в задоволення позовних вимог про визнання договору позики недійсним - скасувати .
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним - залишити без розгляду .
В решті рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :