Справа № 22ц/793/887/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 2, 5 Міщенко К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В. Г.
20 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Фоменко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Тальнівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -
14 серпня 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, а саме будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8, який приходився ОСОБА_6 батьком, а ОСОБА_7 - сином. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1, що належало йому і яке позивачі як спадкоємці мають намір успадкувати. Однак, при зверненні до державної нотаріальної контори в оформленні спадщини, позивачам було відмовлено, так як на вищевказане будинковолодіння немає необхідних документів про право власності. Тому, вони змушені звернутись з даним позовом до суду для встановлення права власності за ними на вказане будинковолодіння.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено, що позивачі є спадкоємцями майна за законом після смерті ОСОБА_8, який помер згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7) ІНФОРМАЦІЯ_4.
Позивачі оформляли спадкові права щодо частини майна померлого, отримали свідоцтво про право на спадщину за законом. Щодо будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 відсутні правовстановлюючі документи, які б свідчили про те, що власником нерухомого майна був спадкодавець, тому нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину на вказане будинковолодіння не було оформлено на позивачів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позивачами не було надано суду належних і допустимих доказів того, що за життя спадкодавець набув у визначеному законом порядку права власності на нерухоме майно у виді будинковолодіння, що на момент розгляду справи успадковується. Також суд вказав, що на момент смерті спадкодавця він ще не став власником будинковолодіння, тому спадкоємці не можуть успадкувати те, що не належало спадкодавцю. Районний суд вважав, що оскільки право власності на будинковолодіння ні за ким не зареєстроване, то у позивачів відсутнє право вимоги для звернення до суду із вказаним позовом.
В мотивувальній частині рішення судом вказано, що порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений Тимчасовим положенням «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» та затверджений наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28 січня 2003 року, затверджений в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 66/7387. Застосувавши даний нормативний документ, суд вказав, що він не може перебрати на себе функції інших державних органів, на яких нормативними актами покладені права та обов'язки, визначені законодавством з приводу вчинення дій з прийняття новоствореного нерухомого майна в експлуатацію, та в подальшому з проведенням державної реєстрації новоствореного нерухомого майна.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком, виходячи з наступного.
Так, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/219 наведено роз'яснення, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
За змістом статей 2, 3 ЗУ від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об'єкт нерухомого майна, збудований до набрання чинності зазначеним Законом, не породжує в особи права власності, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності цим Законом об'єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва.
Так, згідно довідки виконавчого комітету Тальнівської міської ради № 578/01-10 від 19 березня 2013 року вбачається, що згідно земельно-облікових даних, за покійним ОСОБА_8 рахується земельна ділянка в АДРЕСА_1 а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка надавалась йому в користування рішенням загальних зборів колгоспу ім. Чкалова від 18 травня 1982 року № 2.
Судом встановлено, що згідно виписки із рішення виконкому Тальнівської районної Ради народних депутатів № 254 від 15 червня 1992 року дозволено ОСОБА_8 будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 та дано доручення районному архітектору видати забудівникові «Будівельний паспорт» на забудову земельної ділянки, в якому міститься проект забудови земельної ділянки від 10 липня 1982 року, пояснювальна записка ОСОБА_8 до проекту забудови земельної ділянки, акт виносу в натурі земельної ділянки і розбивки будівель від 10 липня 1982 року та схема виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель.
Згідно домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 був прописаний за вказаною адресою 18 січня 1990 року. Також, в даному будинковолодіння в 1990 році були прописані й інші члени його сім'ї ОСОБА_9, ОСОБА_10.
За таких обставин, встановлено, що забудова здійснювалась з 1982 року по 1992 рік.
Відповідно до висновку інженера КПВАПП «Облархбуро» Черкаської обласної ради Козіної В.І., погодженого начальником відділу містобудування та архітектури Тальнівської райдержадміністрації Маньковським О.А. від 01 листопада 2012 року № 266 будівлі (житловий будинок та погріб) за адресою АДРЕСА_1 побудовані з дотриманням містобудівних норм (ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»). Відділ містобудування та архітектури вважає можливим погодити оформлення права власності на забудову по АДРЕСА_1 на ім'я померлого ОСОБА_8.
Ст. 12 ЗУ «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин передбачає, що у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах.
Колегія суддів вважає, що районним судом під час розгляду справи безпідставно не було взято до уваги вище приведені матеріали, які були надані сторонами в обґрунтування позовних вимог чим було порушено норми матеріального права та не повно дано оцінку доказів по справі.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи, що позивачі, відповідно до ст. 1261 ЦК України відносяться до першої черги спадкоємців за законом, а тому вони мають першочергове право на спадкування залишеного після смерті ОСОБА_8 спадкового майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що позивачами надано належні докази в підтвердження своїх позовних вимог, тому судове рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення без додержанням положень чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги суттєвими являються і дають підстави для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовільнити.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Тальнівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно задовільнити.
Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_8, померлому в м. Тальному Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_8, померлому в м. Тальному Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :