Справа № 22-ц/793/739/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 37 Кравчук В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
12 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНерушак Л.В.
суддівЄльцова В.О., Карпенко О.В.
при секретаріКотолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадщину ,-
13 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадщину посилаючись на те, що він є сином і спадкоємцем ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім нього, спадкоємцем 1/ 2 батькового майна була його мати - ОСОБА_9, яка також подала заяву про прийняття спадщини та її прийняла .
Позивач вказує, що він після смерті батька, відповідно до чинного на той час законодавства, 01 лютого 1995 року, листом з повідомленням до Шполянської державної нотаріальної контори він заявив про прийняття спадщини, що підтверджується квитанцією про відправлення листа та довідкою Шполянської державної нотаріальної контори від 16 березня 2012 року.
ОСОБА_9 оформила право власності на 1/ 2 частину будинку, отримавши спадкове майно та стала власницею будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину на 1/ 2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1. На іншу 1/2 частку будинковолодіння свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла. Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке прийняла дочка померлої - ОСОБА_7.
Позивач ОСОБА_6 посилається, що після смерті баби ОСОБА_9, він на рівні зі своєю тіткою ОСОБА_7 є спадкоємцем майна, померлої 14.08. 2004 року ОСОБА_9, оскільки успадковує ту частину спадщини, яка б належала за законом його батьку, якби він був живий, в тому числі на 1/2 частину будинку. Позивач вважає, що після смерті баби, крім 1/2 частини будинковолодіння, яку він успадкував після смерті батька, він успадкував ще і половину 1/2 частини будинку, яка належала бабі.
Позивач зазначає, що він до смерті баби з нею не проживав. Про її смерть дізнався у 2010 році. Заяву про прийняття спадщини до Шполянської державної нотаріальної контори позивач не подавав.
На даний час він бажає прийняти спадщину і отримати свідоцтво про право на спадщину, але пропустив строк для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_9, а для отримання свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати оригінали документів, яких він не має, а саме: оригінал свідоцтва про смерть його батька, оригінал договору купівлі-продажу будинку, свідоцтва про право на спадщину, видане ОСОБА_9 та інші документи. Дані документи є у відповідача, його тітки - ОСОБА_7
Розуміючи, що зазначені документи отримати для нього занадто складно, він у 2010 році надав ОСОБА_7 довіреність, якою уповноважив її вчиняти від його імені і на його користь усі необхідні дії для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак вона ніяких дій по оформленню його права на спадщину не виконала. Відповідач ОСОБА_7 оформила частину спадщини після смерті ОСОБА_9, яка належала і йому лише на своє ім'я .
В зв'язку з цим він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просив суд визнати за ним, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадщину, що відкрилася після смерті батька - ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку з верандою, з відповідними частинами погребу, огорожі, колодязя, а також на відповідну земельну ділянку, на якій розташоване будинковолодіння; та визнати за ним право на спадщину за правом представлення, що відкрилася після смерті його баби - ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/ 2 частину належної їй частини будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з верандою, з відповідними частинами погребу, огорожі, колодязя, а також на відповідну земельну ділянку, на якій розташоване будинковолодіння; визнати за ним право на спадщину, що відкрилася після смерті його баби - ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме 1/2 частину будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з 1/2 частини житлового будинку з верандою, з відповідними частинами погребу, огорожі, колодязя, а також відповідної частини земельної ділянки, на якій розташоване будинковолодіння. Таким чином, просив визнати за ним право власності на спадщину на 3/ 4 частини будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку з верандою, погребу, огорожі, колодязя і відповідної частини земельної ділянки, на якій розташоване будинковолодіння; визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину, видане ОСОБА_7, після смерті ОСОБА_9; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на 1/2 будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проведену Шполянським РБТІ.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадщину відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення незаконне та необґрунтоване, оскільки не були повно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджені і оцінені докази та неправильно визначені відповідно до встановлених судом обставини правовідносини. Просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2012 року та ухвалити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явилися, по день та час розгляду справи повідомлені належним чином в установленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення з підписами сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_8, доказів про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 суду не надав, на спадкове будинковолодіння є правовстановлюючий документ на ім'я померлого ОСОБА_8, позивач не подавав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_9, з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_9 не звертався, тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається із матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 26 жовтня 1994 року Нечаєвською сільською радою Шполянського району Черкаської області. Після його смерті відкрилась спадщина на будинковолодіння по АДРЕСА_1, яку прийняли позивач ОСОБА_6 та мати померлого ОСОБА_9, подавши заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. ОСОБА_9 отримала свідоцтво про спадщину на свою частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 від 19 травня 1995 року. На іншу 1/2 частку будинковолодіння свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Згідно свідоцтва про смерть від 16 серпня 2004 року, виданого Нечаєвською сільською радою Шполянського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке прийняла її дочка ОСОБА_7 та отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/ 2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 від 08 серпня 2005 року .
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємиць за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленою ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вказано в роз'ясненнях п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 24 вищезазначеної постанови особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не звертався до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Тому посилання апелянта ОСОБА_6 щодо визнання за ним права власності на спадщину, що відкрилася після смерті батька - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є безпідставними, оскільки з приводу даних позовних вимог судом встановлено, що перешкод для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину будинковолодіння у позивача немає, що також підтверджується листом Шполянської державної нотаріальної контори Черкаської області від 16 березня 2012 року. Як і відсутні підстави для задоволення інших вимог позивача щодо визнання справа власності на спадщину після смерті його баби ОСОБА_9, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, померлої 14.08. 2004 року, із заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини до суду, пропущеного з поважних причин не звертався, не навів переконливих доказів, що йому не було відомо про смерть баби до 2010 року, а після вказаної дати не приймав дій для захисту свого порушеного як він вважав права щодо отримання спадщини після смерті баби.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.
Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовивши у задоволенні позову.
Таким чином судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадщину - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :