Копія
Справа № 822/592/13-а
20 березня 2013 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.
при секретарі Бориславській К.В.
за участі:представника позивача: Кеміня В.В. представника відповідача: Трасковської С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ЗАТ "Агрофірма "Авіс" звернулося з позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002112343/0 та № 0002122343/0 від 19.10.2007 року, № 0002112343/1 та № 0002122343/1 від 16.11.2007 року, № 0002112343/2 та № 0002122343/2 від 17.12.2007 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено невиїзну документальну перевірку з питань нарахувань та сплати податку на додану вартість ЗАТ "Агрофірма "Авіс" за період з 01.07.2005 року по 31.08.2005 року, за результатами якої складений акт № 1926/234/21332083 від 19.10.2007 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0002112343/0 від 19.10.2007 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2005 року в розмірі 6 232 994 грн., та № 0002122343/0 від 19.10.2007 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 849 грн., з яких 339 грн. основного платежу та 510 грн. штрафних санкцій.
В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.07.1997 року, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" № 271 від 26.02.1999 року, які полягають у завищенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2005 року в розмірі 6 232 994 грн., а також занижені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2005 року в розмірі 339 грн.
За результатами адміністративного оскарження, скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, а також винесені аналогічні податкові повідомлення-рішення № 0002112343/1 та № 0002122343/1 від 16.11.2007 року, № 0002112343/2 та № 0002122343/2 від 17.12.2007 року.
З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що відповідно до п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), підлягає бюджетному відшкодуванню. Зазначає, що Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.07.1997 року, передбачені спеціальні режими оподаткування переробного підприємства, сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського товаровиробника. Просить позов задоволити та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти адміністративного позову, в якому вказує, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, і тому перебуває на спеціальному режимі сплати і використання сум податку на додану вартість, згідно з яким суми ПДВ, призначені до сплати, не перераховуються до бюджету, а залишаються у власному розпорядженні для цільового використання. Сільськогосподарські товаровиробники на підставі окремого обліку повинні відображати в окремій податковій декларації як суми податкових зобов'язань по операціях з продажу товарів власного виробництва, так і суми податкового кредиту по придбаних товарах, використаних на виробництво цієї ж продукції, що декларується в спеціальній декларації з ПДВ. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області проведено невиїзну документальну перевірку з питань нарахувань та сплати податку на додану вартість ЗАТ "Агрофірма "Авіс" за період з 01.07.2005 року по 31.08.2005 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.07.1997 року, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" № 271 від 26.02.1999 року, які полягають у завищенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2005 року в розмірі 6 232 994 грн., а також занижені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2005 року в розмірі 339 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 1926/234/21332083 від 19.10.2007 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0002112343/0 та № 0002122343/0 від 19.10.2007 року.
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, а також винесені аналогічні податкові повідомлення-рішення № 0002112343/1 та № 0002122343/1 від 16.11.2007 року, № 0002112343/2 та № 0002122343/2 від 17.12.2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "Агрофірма "Авіс" є сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює операції з продажу продукції власного виробництва - яйце куряче, а тому відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) позивач застосовує спеціальний режим оподаткування, який регулюється Постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" № 271 від 26.02.1999 року.
20.05.2005 року між позивачем та ТОВ "Агромаш-ІФ" укладено договори купівлі-продажу обладнання № К-П-20-05-2005/1 - К-П-20-05-2005/21 з додатковими угодами стосовно комплектності поставки обладнання, предметом яких є виготовлення, поставка та монтаж позивачу кліткового обладнання для утримання курей-несучок. Перерахування коштів за укладеними договорами позивачем здійснено платіжними дорученнями: № 2 від 05.07.2005 року на суму 25 400 000 грн., № 1 від 13.07.2005 року на суму 11 000 000 грн., № 1 від 27.07.2005 року на суму 1 000 000 грн.
ТОВ "Агромаш-ІФ" видано позивачу податкову накладну № 181 від 29.07.2005 року, в якій зазначено загальну суму за договорами - 37 400 000 грн., в тому числі ПДВ - 6 233 333,33 грн. Вказана сума перерахована позивачем постачальнику з загального рахунку.
Сума ПДВ за угодами купівлі-продажу обладнання віднесена позивачем до податкового кредиту та включена до загальних податкових декларацій з ПДВ за серпень - вересень 2005 року, в зв'язку з чим до податкового органу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення сум ПДВ з бюджету в розмірі 6 232 994 грн.
Згідно п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Відповідно до п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.07.1997 року (далі - Порядок), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (п.п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановлених вказаними пунктами.
Судом встановлено, що позивач в період з 01.07.2005 року по 31.08.2005 року був платником фіксованого сільськогосподарського податку, питома вага доходу (виручки) якого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу у 2005 році склала 99,25 тис. грн.
Згідно п. 1.2 Порядку для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання п. 11.29 ст. 11 Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 271 від 26.02.1999 року "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 4 вказаної Постанови на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.
Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Дана Постанова не містить жодних вказівок щодо правил відображення в спеціальній декларації сум податкового кредиту при придбанні сільгоспвиробником основних фондів.
Суд звертає увагу на те, що віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ з придбаного обладнання у спеціальну декларацію фактично позбавляє його пільг, а саме визначає більш жорсткі умови оподаткування, оскільки отримання пільг ставиться в залежність від обсягу податкових зобов'язань позивача.
Така ситуація є неприйнятною, оскільки суперечить меті п. 11.29 Закону та положенням Постанови КМУ № 271, які спрямовані на підтримку та розвиток сільськогосподарського товаровиробника.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки придбане кліткове обладнання є основними фондами, позивачем правомірно відображено податковий кредит в розмірі 6 232 994 грн. в загальній податковій декларації, за якою здійснюється розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що правомірність дій позивача щодо відображення сум податкового кредиту, сформованого за результатами придбання основних засобів, у загальній декларації з ПДВ підтверджується постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2007 року по справі № 16/271-нА за позовом ЗАТ "Агрофірма "Авіс" до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 158 - 163 КАС України, суд -
позов закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" задоволити.
Податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0002112343/0, № 0002122343/0 від 19.07.2007 року, № 0002112343/1, № 0002122343/1 від 16.11.2007 року, № 0002112343/2, № 0002122343/2 від 17.12.2007 року визнати протиправними та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" судові витрати в розмірі 20 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2013 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап