Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 березня 2013 р. Справа №805/2682/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бойка М.І.,
при секретарі судового засідання Бренця А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
Державної податкової служби
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 112,07 грн. -
за участю представників сторін:
від позивача: Павлової О.М.
від відповідача: не з'явився,
Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 112,07 грн.
Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 87, 295, 298 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, який на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Тому просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручається під розписку. В матеріалах справи наявна розписка про вручення судової повістки. Таким чином, суд вважає, що є підстави вважати, що повістка була вручена належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.
Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.
При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
З наведених норм вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 05.02.2009р., взятий на облік в Центрально-міському відділенні Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби 06.02.2009р., перебуває на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (арк. справи 9).
Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Кодексу ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно з абз. 2) п. 293.2 ст. 293 Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується:
129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Податковим органом згідно з вимогами цієї статті було нараховано відповідачу пеню в сумі 112,07 грн.
Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 112,07 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 112,07 грн., на р/р 34217379700021, код платежу 18050200, одержувач - місцевий бюджет, Горлівське УК м. Горлівка, ЄДРПОУ 38023569, МФО 834016, банк ГУДКСУ в Донецькій області.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 березня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 18 березня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бойко М.І.