Справа № 541/395/13-ц
Провадження №2/541/305/2013
іменем України
20 березня 2013 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі:
головуючого судді - Куцин В. М.,
при секретарі - Кононенко Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок за договором купівлі - продажу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначала, що 30 березня 1999 року на Українській універсальній біржі вона та ОСОБА_2 уклали договір купівлі - продажу №НМ-38 житлового будинку та господарських споруд, що належали останній і були розташовані в АДРЕСА_1. Договір нею був зареєстрований 01 квітня 1999 року в Лубенському МБТІ в реєстрову книгу №1 за реєстровим номером № 45.
На момент укладення договору їй не було відомо про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору, так як діючий закон ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», не передбачав нотаріальне посвідчення угоди.
В грудні 2012 року вона мала намір розпорядитися належним їй будинком і звернулася в нотаріальну контору. Однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки наданий правовстановлюючий документ на нерухоме майно не відповідає вимогам ст.ст.47, 227 ЦК України (1963 року).
Після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії вона дізналася, що її права на володіння майном порушені, тому змушена звернутися до суду з позовом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона придбала у 1999 році будинок у відповідачки. Крім житлового будинку в домоволодінні були господарські споруди: прибудова, літня кухня, 2 сараї, вбиральня, 2 погреби та інші господарські споруди. Після укладення договору та сплати обумовленої суми коштів, вона вселилася в будинок і використовує його за призначенням. Будь-яких добудов чи перебудов в домоволодінні вона не здійснювала, що підтверджується технічною документацією, де вказано дату будівництва будинку та споруд. Оскільки будь-яким іншим способом захистити своє право вона не має можливості, просила позов задовольнити та понесені нею судові витрати сплачені при зверненні до суду стягнути з відповідача на її користь.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені позовні вимоги визнає (а.с.18).
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 47 ЦК України (1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково визнала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ст. 224 ЦК України (1963 року) за договором купівлі - продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.
Статтею 227 ЦК України (1963 року) встановлено, що договір купівлі - продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі - продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про власність», чинної на час укладення угоди, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності,укладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане в наслідок успадкування та інших угод, не заборонених законом.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб(не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, тому позов підлягає до задоволення.
В зв'язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду в сумі 1144 грн. 63 коп., підлягають стягненню з відповідача на її користь відповідно до ст.88 ЦПК України
Керуючись ст.ст. 47, 224, 227 ЦК України (1963 р.), ст.12 Закону України "Про власність", ст.ст. 10, 11, 88, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223,294 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою села Пилипи 1, Чуднівського району, Житомирської області право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 вартістю 114463 гривні придбаного на підставі договору купівлі продажу №НМ-38 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 березня 1999 року на Українській універсальній біржі та зареєстрованого 01 квітня 1999року в Лубенському МБТІ в реєстрову книгу №1 за реєстровим номером №45.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн. 63 коп. судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.
Суддя: В. М. Куцин