Справа № 296/988/12-а
2-а/296/146/13
Постанова
Іменем України
27 лютого 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого - судді Сингаївського О.П.,
при секретарі - Галіцькій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, де просить: визнати неправомірною відмову Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації у видачі йому довідки на перереєстрацію легкового автомобіля марки «SRODA SUPER B» кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, що належав на праві приватної власності померлому учаснику Великої Вітчизняної війни, інваліду загального захворювання 2 групи, його батьку ОСОБА_2; зобов'язати Головне управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати йому зазначену довідку.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що проживав разом з батьком, надавав йому необхідну допомогу, а тому відповідно до Порядку забезпечення інваліда автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року №999 він має право на залишення автомобіля йому.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з викладений у ньому підстав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд задовольняє позов виходячи з наступного.
Статтею 8 Конституції України закріплений принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до вимог ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Правові організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України «Про гуманітарну допомогу», де дано визначення термінів «гуманітарна допомога», «донори (іноземні, вітчизняні)», «отримувач гуманітарної допомоги».
Так, гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді без повторної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними або вітчизняними донорами із гуманітарних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації».
Донори (іноземні, вітчизняні) - юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.
Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують і яким вона безпосередньо надається.
Стаття 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» передбачає підстави для здійснення гуманітарної допомоги та її переадресування. Зокрема, в цій статті, вказано, що підставою для започаткування процедури визнання гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання. Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги. Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами.
Згідно Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги.
Відповідно до підпункту 10 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 якщо інвалід, дитина-інвалід користувався автомобілем більше ніж 10 років, за бажанням членів його сім'ї автомобіль може бути переданий їм у власність безоплатно.
Відповідно до пункту 16 Порядку після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда. Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС на підставі письмової довідки, форма якої затверджується Мінпраці. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - управлінням виконавчої дирекції.
В судовому засіданні встановлено, що 31 жовтня 2007 року громадянин ОСОБА_3 заключив договір дарування належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля марки "SKODA SUPER B" кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, з Управлінням праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації для надання його як гуманітарну допомогу із Литви учаснику Великої вітчизняної війни, інваліду загального захворювання 2 групи ОСОБА_2, що підтвердилось копією договору (а.с.9).
Наказом №160 від 20.12.2007 року вказаний автомобіль переданий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючому за адресою, АДРЕСА_1, що підтвердилось копією наказу. Автомобіль був зареєстрований в Житомирському ОРЕВ УДАЇ УМВС України в Житомирській області за ОСОБА_5 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтвердилось свідоцтвом про смерть (а.с.29).
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, що підтвердилось копією його свідоцтва про народження, та на час його смерті проживав з ним однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1, що підтвердилось копіями паспортів позивача та ОСОБА_2 (а.с.30,32).
В зв'язку з смертю батька позивач звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із зверненням про надання дозволу на переоформлення автомобіля, на що 05.11.2012 року за 35343/02 отримав відмову з посиланням на частину 7 статті 41 Порядку, відповідно до якого після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається Головному управлінню праці та соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку (а.с.7).
Виходячи з вищенаведеного положення п. 16, п.п.9 п.41 Порядку, відмова відповідача у видачі довідки на перереєстрацію автомобіля є неправомірною, оскільки судом встановлено, що легковий автомобіль, яким був забезпечений ОСОБА_2 2002 року випуску, отже, станом на час розгляду справи строк його експлуатації становить більше ніж 10 років, а тому позивач ОСОБА_1 як член сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда ОСОБА_2 має право на залишення вказаного автомобіля безоплатно йому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 22 конституції України, ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, ст.ст. 6, 7, 18, 19, 107, 158, 159, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
1. Визнати неправомірною відмову Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації у видачі ОСОБА_1, довідки на перереєстрацію легкового автомобіля марки "SKODA SUPER B" кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, що належав на праві приватної власності померлому учаснику Великої Вітчизняної війни, інваліду загального захворювання 2 групи ОСОБА_2.
2. Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1, довідку на перереєстрацію в органах ДАЇ легкового автомобіля марки "SKODA SUPER B" кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, що належав на праві приватної власності померлому учаснику Великої Вітчизняної війни, інваліду загального захворювання 2 групи ОСОБА_2.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О. П. Сингаївський