10.1
Іменем України
25 березня 2013 року Справа № 812/2210/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання - Шибаєвій Т.В.
за участю :
від позивача - не прибув
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за період з жовтня по грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 3264,67 грн.,-
01 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за період з жовтня по грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 3264,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач несвоєчасно сплачував внесок, що потягло за собою наявність заборгованості. Станом на 01.03.2013 року КП «Служба замовника» має заборгованість по єдиному соціальному внеску 38569,17 грн.
Сума боргу за 2011 рік та січень - вересень 2012 року в розмірі 35304,50 грн. відпрацьована в судовому порядку.
Просив суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області заборгованість по єдиному соціальному внеску за період з жовтня по грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 3264,67 грн.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, розгляд справи просив провести без участі представника позивача.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Служба замовника» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кіровської міської ради 26.10.2004 року за № 13861020000000014 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Як вбачається з матеріалів справи, в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області Комунальне підприємство «Служба замовника» перебуває, як платник єдиного внеску (а.с.6-9).
В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не здійснив своєчасного перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Станом на 01.03.2013 року КП «Служба замовника» має заборгованість по єдиному соціальному внеску 38569,17 грн.
Сума боргу за 2011 рік та січень - вересень 2012 року в розмірі 35304,50 грн. відпрацьована в судовому порядку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року стягнуто з Комунального підприємства «Служба замовника» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 25297,94 грн. (а.с.15-17).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року стягнуто з Комунального підприємства «Служба замовника» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10006,56 грн. (а.с.12-14).
Таким чином, не стягнутою залишається заборгованість у сумі 3264,67 грн.(а.с.10)
Сума боргу відповідача у розмірі 3264,67 грн. є заборгованістю зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилась за період з жовтня по грудень 2012 року та січень 2013 року, що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.11).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-УІ (далі - Закон №2464-VI) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-УІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Відповідно до ч. І ст. 4 Закону №2464-УІ платниками єдиного внеску є - роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частина 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
Частиною 2,3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за період з жовтня по грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 3264,67 грн., - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з жовтня по грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 3264,67 грн. (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 67 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 26 березня 2013 року.
Суддя Т.І. Ковальова