12 березня 2013 року Справа № 811/355/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мирошниченка В.С.
за участю секретаря судового засідання - Озерної М.О.
за участю представника позивача - Іванова С.І., Терещенка Д.Л.
представника відповідача - Король Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012р. №0000740224, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7604 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000750224 02.10.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93150 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку щодо нікчемності правочинів з ПП «Дол-В», ТОВ «Моккано» та ТОВ «Ентхілл», оскільки правочини з вказаними суб'єктами господарювання реально відбулись, що підтверджується відповідними первинними документами, які не були взяти відповідачем до уваги при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні з огляду на обставини, викладені в запереченнях на позов. В письмових запереченнях зазначила, що правочини між позивачем та його контрагентами ПП «Дол-В», ТОВ «Моккано» та ТОВ «Ентхілл» не спричинили реального настання юридичних наслідків, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. ПП «Дол-В», ТОВ «Моккано» та ТОВ «Ентхілл» здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в т. ч. Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання).
Заслухавши пояснення представника позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовільнити враховуючи наступне.
Позивач займається різними видами діяльності, з яких є: діяльність у сфері інжинірингу, оптова торгівля іншими продуктами харчування, будівництво будівель, перероблення молока та виробництво сиру, виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів, виробництво рафінованих олій та жирів, роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої корпорації, оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої корпорації, вирощування зернових культур, виробництво мила та миючих засобів (а.с.12-13).
З 04 по 10 вересня 2012 р. відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додадну вартість по взаємовідносинах з ПП "Дол-В" за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010 року, з 01.04.2010р. по 31.07.2010р. та з 01.10.2010р. по 31.10.2010р., з ТОВ «Моккано» за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., по взаємовідносинах з ТОВ «Ентхілл» за лютий 2012 року,за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р.
Результати перевірки оформлені актом від 14.09.2012 року № 134/22-4/23235177 (т.1 а.с.10-44), яким встановлено порушення:
п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на суму 6083 грн., а також,
завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму ПДВ 9300 грн., в т.ч.: лютий 2010р. на суму 409 грн., червень 2010 р. на суму 5054 грн., липень 2010 р. на суму 2828 грн., жовтень 2010р. на суму 1009 грн.,
занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму ПДВ 83815 грн. ( в т.ч. за червень 2011 року на суму 4167 грн., за квітень 2012 року на суму 79648 грн.), внаслідок чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ на загальну суму ПДВ 83815 грн., в т.ч.: за червень 2011 року на суму 4167 грн., за квітень 2012р. на суму 79648 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.10.2012р. :
- №0000740224, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7604 грн., в т.ч. за основним платежем -6083 грн., за штрафними санкціями - 1521 грн.;
- №0000750224, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93150 грн. (т.1 а.с. 45,47).
Дослідивши обставини реальності здійснення позивачем господарських операцій, відповідність вимогам законодавства первинних документів, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд зазначає наступне.
26.11.2009 р. позивач (Замовник) уклав договір № 256/11 з ПП "Дол-В" (Підрядник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати своїми силами, засобами і із власних матеріалів і матеріалів замовника монтажні роботи на будівельному об'єкті замовника "Виробництво по переробці соняшникової олії методом екстракції", розташованого в м.Кіровограді по пр. Промисловому, 14. Також укладені додатки до договору та додаткові договори до основного договору (т.1 а.с.63-72)
Позивач перерахував ПП «Дол-В» 12.02.10р. - 2 452,99 грн., в т.ч. ПДВ 408,83грн., що підтерджується копією платіжного доручення №216, на вказану суму була виписана податкова накладна №12/02 (т.1 а.с. 74, 73)
13.04.2010 р. позивач (Замовник) уклав договір № 258/04 з ПП"Дол-В" (Підрядник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати своїми силами, засобами і із власних матеріалів і матеріалів замовника монтажні роботи на будівельному об'єкті замовника "Виробництво по переробці соняшникової олії методом екстракції", розташованого в м.Кіровограді по пр. Промисловому,14а. Загальна вартість будівельно-монтажних робіт на момент укладення договору становив 41605,20 грн., в т.ч. ПДВ- 6934,20 грн. Кінцева вартість уточнюється після виконання всього комплексу робіт на основі підписаних актів приймання виконаних робіт (т.1 а.с.86-90,91-92).
Позивач за електромонтажні послуги перерахував ПП "Дол-В" 15.04.10р. грошові кошти в сумі 11 256.17 грн., в т.ч. ПДВ 1 876,03 грн. На вказану суму була виписана податкова накладна №15 від 16.04.10р. та 11 256.17грн.. в т.ч. ПДВ 1 876,03грн. (т.1 а.с.75,76).
16.04.10р. позивач перерахував ПП "Дол-В" грошові кошти в сумі 16642,08 грн., в т.ч. ПДВ 2773,66 грн., на вказану суму була виписана податкова накладна №16 (т.1 а.с.93,94)
18.05.10р. на виконання договору будівельного підряду №258/04 від 13.04.10р., позивач перерахував ПП "Дол-В" 8 596,51грн., в т.ч. ПДВ 1 432,75грн., на вказану суму була виписана податкова накладна №81 від 18.04.10р.
17.06.10р. на виконання усної домовленості укладенї між позивачем та ПП "Дол-В" позивач перерахував останньому 417,98грн., в т.ч. ПДВ 69,66грн., за наконечники мідно-алюмініві 240 мм у кількості 8 шт. 17.06.10р. На поставку вказаного товару була виписана податкова накладна №98, видаткова накладна №РН-0000098 (т.1 а.с.108-110).
16.06.2010р. позивач (покупець) уклав договір поставки №106 з ПП "Дол-В"(продавець), предметом договору був кабель АВВГ 4х240мм. (т.1 а.с.103-104).
17.06.10р., на виконання договору поставки №106 від 16.04.10р., укладеного між позивачем та ПП "Дол-В", позивач перерахував останньому 29 904,00грн., в т.ч. ПДВ- 4 984,00грн. за кабель (т.1 а.с.106). На вказану суму була виписана податкова накладна №106 від 18.06.10р., видаткова накладна №РН-0000109 (т.1 а.с.105,107).
14.07.10р. на виконання усної домовленості укладеного між позивачем та ПП «Дол-В» по рахунку фактури, позивач перерахував останньому 432,00грн., в т.ч. ПДВ 72,00грн., за трубу марки ТГН-25/20. 15.07.10р. на поставку вказаного товару була виписана податкова накладна №155, видаткова накладна (т.1 а.с.130-132).
Позивач, на виконання договору будівельного підряду №258/04 від 13.04.10р., укладеного між позивачем та ПП "Дол-В":
- 14.07.10р. перерахував останньому 5 034.56грн., в т.ч. ПДВ 839.09грн. На вказану суму була виписана податкова накладна №154 від 15.04.10р., складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року (т.1 а.с.111-119).
- 20.07.10р. перерахував останньому 11 196,86грн.. в т.ч. ПДВ 1 916,48грн. На вказану суму була виписана податкова накладна №156 від 20.07.10р., складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року (т.1 а.с.120-126).
- 06.10.10р. за демонтаж КТПН на території елеватора №1 перерахував останньому 6051,28грн., в т.ч. ПДВ 1 008,55грн. На вказану суму була виписана податкова накладна №187 від 06.10.10р., складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт(а.с.133-135). Також, між замовником та генпідрядником складено акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року (т.1 а.с.136-142).
26.04.2011р. між позивачем та ТОВ "Моккано" укладено договір на виконання підрядних робіт за №39/04-11. Предметом вказаного договору є доручення Замовника (корпорація ССБ) Підряднику (ТОВ "Моккано") виконати роботи по виготовленню і монтажу воріт в цеху грануляції. Вартість робіт склала 25 003,20грн., в т.ч. ПДВ 4 167,20грн.(т.1 .а.с.180-181).
16.06.11р. на виконання умов договору позивачем перераховано підряднику суму у розмірі 25 003,20грн., що підтверджується копією платіжного дорученням №765. Підрядник виписав податкову накладну №415 від 16.05.11р. на вказану суму. 20.06.11р. позивач прийняв від підрядника виконану роботу відповідно до умов договору, про що свідчать довідки про вартість робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.183-191).
11.01.2012р. між корпорацією «Система ССБ» (виробниче об'єднання) та ТОВ «Ентхіл» був укладений договір на виконання підрядних робіт за №0 8/01-12. Предметом вказаного договору є доручення Замовника (корпорація ССБ) Підряднику виконати роботи по виготовленню і монтажу опорних конструкцій (колони, ферми), для укладання трубопроводів, а також виготовлення і монтаж трубопроводів резервуарів маслосховища. Вартість робіт склала 477 887.52грн., в т.ч. ПДВ 79 647,92грн.(т.1 а.с. 148-150).
14.02.12р. позивачем перераховано підряднику суму у розмірі 105 240,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №139 та підрядником виписано податкову накладну №50 від 14.02.12 на вказану суму (т.1 а.с. 151-152).
Позивач прийняв від підрядника виконану роботу відповідно до умов договору, що підтверджується копією довідки про вартість робіт та акта приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012р.(т.1 а.с153-161).
Також, 14.02.12р. на виконання умов договору, перераховано підряднику суму у розмірі 372 647,52грн., що підтверджується копією платіжного доручення №138. Підрядником виписано податкову накладну №50 від 14.02.11р. на вказану суму (т.1 а.с.162-163).
Згідно довідки про вартість робіт та акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012р., позивач прийняв від підрядника виконану роботу відповідно до умов договору (т.1 а.с.164-173).
Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені на підставі взаємовідносин між ПП «Дол-В», ТОВ «Моккано» та ТОВ «Ентхілл», суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновки податкового органу про результати зустрічних перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають.
Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.
Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові декларації та податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.
Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти (постачальники) були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.
Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації .
Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб по ланцюгу до інших постачальників, з якими позивач навіть не перебував у будь-яких правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб.
За таких обставин рішення відповідача є необґрунтованими та протиправними, а тому їх належить скасувати, а позов необхідно задовільнити.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 02.10.2012р. №0000740224, яким Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7604,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 02.10.2012р. №0000750224, яким Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93150,00 грн.
Присудити Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 1007,19 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі складена 18.03.2013 р.
Суддя В.С. Мирошниченко