Справа № 736/131/13- ц
Номер провадження 2/736/45/2013
20 березня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Корха О. І.,
при секретарі - Александровій Н. Л.,
позивача - ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 міської ради про поділ нерухомого майна на три рівні частини, виділення позивачці в натурі 1/3 частину нерухомого спадкового майна ( будинок та господарські споруди) по вулиці Жовтнева,35 в м.Корюківка Чернігівської області, визнання її , тобто позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/3 частини нерухомого спадкового майна, яке відкрилось після смерті батька - ОСОБА_6, що помер 29 грудня 2004 року в м.Корюківка Чернігівської області, її матері ОСОБА_7, що померла 4 листопада 2011 року в м.Корюківка Чернігівської області, а саме 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд (сарай Б-1, літня кухня В-1), що знаходяться по вулиці Жовтнева, 35 в м.Корюківка, поділ житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою вулиця Жовтнева,35 в м.Корюківка Чернігівської області та стягнення з відповідача судових витрат, -
Позивачка звернулася до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилася 15 грудня 1978 року в м. Київ, проживає в м. Корюківка, родове прізвище - ОСОБА_7, а після укладення шлюбу - ОСОБА_4. По даній справі вона має інтерес, оскільки у спадковому будинку в м. Корюківка по вул.. Жовтнева 35 проживали її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В період шлюбу, за дозволом міської ради, рішення №4 від 31 січня 1985 року, батько позивачки почав будівництво зазначеного житлового будинку. Будівництво було фактично закінчено у 1990 році і родина почала проживати в даному будинку. У належний строк будинок не був зданий в експлуатацію та право власності на даний будинок не було зареєстровано, хоча згідно довідки КРКП «РАМПА» будинок має 100% готовності та 10% зносу.
Батько позивачки - ОСОБА_6 помер 29.12.2004 року. Мати позивачки - ОСОБА_7 померла 04.11.2011 року. На майно померлих, яке складається з будинку, відкрилася спадщина.
Також разом з батьками проживав рідний брат позивачки ОСОБА_2 (позивач в суді першої інстанції, цивільна справа №2510/847/2012, відповідач в апеляційній скарзі, яку подавала позивачка ОСОБА_4М.). При житті батьки не розпорядилися своїм майном і заповіту не склали. ОСОБА_2 на момент смерті батьків проживав разом з ними, отже фактично прийняв спадщину, бо також був зареєстрований у спадковому будинку.
З тверджень позивача зазначених в позові ні позивачка ні її брат ОСОБА_2 у встановлений законом строк не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Крім позивачки ОСОБА_4 та її брата ОСОБА_2 у померлих батьків є ще донька ОСОБА_8, але, на скільки відомо позивачці, вона відмовилася від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_2 (про що є її письмова заява зареєстрована в нотаріаті, зі слів ОСОБА_2М.), інших спадкоємців, які мають обов'язкову частку у спадковому майні, у померлих батьків немає. Таким чином позивачка зі своїм братом ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями усього майна, що належало батькам.
У визначений законом строк позивачка ОСОБА_4 не звернулася до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини через свою правову необізнаність, а також через відсутність у неї правовстановлюючих документів на майно померлих, які знаходилися у брата позивачки і який відмовився у їхньому наданні позивачці для оформлення своєї частки спадкового майна.
Скориставшись цим, ОСОБА_2 подав заяву про визнання його власником спадкового нерухомого майна і рішенням Корюківського районного суду від 07.06.2012 року був визнаний власником спадкового нерухомого майна, а саме будинку в м. Корюківка по вул.. Жовтнева 35, де проживали їхні батьки.
Однак, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції про визнання права власності на спадкове майно на житловий будинок за ОСОБА_2, позивачкою було подано апеляційну скаргу на рішення суду. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2012 року №22-ц/2590/3324/2012 її апеляційна скарга була задоволена, рішення Корюківського районного суду від 7 червня 2012 року було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 міської ради про визнання власником спадкового нерухомого майна було відмовлено.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов до суду про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У зв'язку зі смертю батьків, позивачка не має можливості провести реєстрацію права власності на частину спадкового житлового будинку. Нотаріус не може видати позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом за відсутності правовстановлюючого документу на вищевказаний жилий будинок.
Тому позивачка змушена звернутися до суду з позовом про визнання її власником 1/3 частини спадкового майна - незданого в експлуатацію жилого будинку та господарських будівель в м. Корюківка по вул. Жовтнева 35, Чернігівської області. Той факт, що позивачка ОСОБА_4 є спадкоємцем, тобто власником 1/3 частини спадкового майна, підтверджується документально: довідкою КРКП «РАМПА» про вартість незданого в експлуатацію жилого будинку, технічною документацією на будинок, свідоцтвами про смерть батьків, паспортом та іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст. 118 ЦПК України - позивач, з її тверджень, має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Позивачка вважає за можливе щоб суд задовольнив її вимоги в одному рішенні суду, так як вони стосуються однієї спадкової маси, відповідачі та третя особа в даному випадку також одні.
Тому позивачка змушена звернутися до суду з цим позовом про визнання її власником 1/3 частини спадкового майна - незданого в експлуатацію жилого будинку та господарських будівель в м. Корюківка по вул. Жовтнева 35, Чернігівської області.
А також, так як відповідач ОСОБА_2, який проживає в цьому будинку, з тверджень позивача, перешкоджає позивачці ОСОБА_4 в доступі в будинок, частка якого на законних підставах, як спадкоємцю, належить також і позивачці, тобто тим самим порушує вимогу ч.1 ст. 368 ЦК України, яка передбачає, що спільна власність двох або більше осіб без визнання часток кожного з них у прав власності є спільною сумісною власністю.
З тверджень позивача між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 виникають спори про порядок користування і володіння будинком з господарськими будівлями. Угоди про спосіб виділення частки позивачів із загального майна не досягнуто.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 370 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Згідно з вимогами ч.3 ст. 370 ЦК України, виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 ЦК України.
Також позивач стверджує, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.09.1978 року. В період шлюбу за дозволом міської ради рішення №4 від 31 січня 1985 року, вони почали будівництво житлового будинку в м. Корюківка по вул.. Жовтнева 35, Чернігівської області. Будівництво будинку було фактично закінчено у 1990 році, з цього часу сім'я мешкала в побудованому будинку. У належний строк будинок не був зданий в експлуатацію та право власності на нього не було зареєстроване, хоча згідно довідки КРКП «РАМПА» будинок має 100% готовності та 10% зносу. Забудовником був ОСОБА_6 Після смерті батьків у будинку залишився проживати сам відповідач по справі ОСОБА_2
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Також позивач в позові стверджує, що з матеріалів справи вважається, і не заперечується позивачем, що спірний будинок не був зданий в експлуатацію на час спорудження. Хоча на той час, на час спорудження будинку, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджених Міністерством Комунального Господарства Української РСР від 31.01.1966 року, будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої ради депутатів.
Відповідно до ст. 331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Позивачка під час розгляду справи неодноразово змінювала свої позовні вимоги та остаточні позовні вимоги виклала такими : просить суд поділити нерухоме майно на три рівні частини, виділити позивачці в натурі 1/3 частину нерухомого спадкового майна ( будинок та господарські споруди) по вулиці Жовтнева,35 в м.Корюківка Чернігівської області, визнати її , тобто позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/3 частини нерухомого спадкового майна, яке відкрилось після смерті батька - ОСОБА_6, що помер 29 грудня 2004 року в м.Корюківка Чернігівської області, її матері ОСОБА_7, що померла 4 листопада 2011 року в м.Корюківка Чернігівської області, а саме 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд ( сарай Б-1, літня кухня В-1), що знаходяться по вулиці Жовтнева, 35 в м,Корюківка, поділити житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд за адресою вулиця Жовтнева,35 в м.Корюківка Чернігівської області та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач в судовому засіданні остаточний позов підтримала, а також пояснила, що вона відкликала своє клопотання про проведення по справі будівельно-технічної експертизи для встановлення технічної можливості розподілу житлового будинку в натурі та визначення можливих варіантів поділу нерухомого майна та земельної ділянки через відсутність коштів на її проведення. Просить розгляд справи провести на підставі наявних матеріалів справи без проведення будівельної експертизи, інших позовних вимог окрім зазначених нею в остаточному її позові вона не має.
Відповідач ОСОБА_2М в судове засідання не з»явився , надано до суду договір на представлення його інтересів в суді адвокатом ОСОБА_3.
Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він заперечує проти задоволення остаточного позову позивача , так як відсутні будь-які підстави в задоволенні вказаного позову, тому просить суд відмовити в задоволенні остаточного позову позивача. Просить розгляд справи провести на наявних матеріалах справи без проведення по справі будівельно-технічної експертизи.
Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_9 в судове засідання 20.03.2013 року не з»явився подав письмову заяву до суду в якій просить суд розгляд справи провести за відсутності представника ОСОБА_5 міської ради та пояснив, що в вирішені остаточного позову по справі покладається на думку суду.
Представник третьої особи ОСОБА_5 державної нотаріальної контори в судове засідання 20.03.2013 року не з»явилась, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, в рішенні покладаються на думку суду, також подали письмовий лист в якому зазначили, що спадкова справа щодо майна померлого 29 грудня 2004 року ОСОБА_6 та спадкова справа щодо майна померлої 04 листопада 2011 року ОСОБА_7 не заводились.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити задоволенні остаточного позову позивача за наступних підстав. По справі встановлено, що ОСОБА_4 народилася 15 грудня 1978 року в м. Київ, проживає в м. Корюківка, родове прізвище - ОСОБА_7, а після укладення шлюбу - ОСОБА_4. По даній справі вона має інтерес, оскільки у спадковому будинку в м. Корюківка по вул.. Жовтнева 35 проживали її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В період шлюбу, за дозволом міської ради, рішення №4 від 31 січня 1985 року, батько позивачки почав будівництво зазначеного житлового будинку. Будівництво було фактично закінчено у 1990 році і родина почала проживати в даному будинку. У належний строк будинок не був зданий в експлуатацію та право власності на даний будинок не було зареєстровано, хоча згідно довідки КРКП «РАМПА» будинок має 100% готовності та 10% зносу.
Батько позивачки - ОСОБА_6 помер 29.12.2004 року. Мати позивачки - ОСОБА_7 померла 04.11.2011 року. на майно померлих, яке складається з будинку, відкрилася спадщина.
Також разом з батьками проживав рідний брат позивачки ОСОБА_2 (позивач в суді першої інстанції, цивільна справа №2510/847/2012, відповідач в апеляційній скарзі, яку подавала позивачка ОСОБА_4М.). При житті батьки позивача не розпорядилися своїм майном і заповіту не склали. ОСОБА_2 на момент смерті батьків проживав разом з ними, отже фактично прийняв спадщину, бо також був зареєстрований у спадковому будинку.
Ні позивачка ні її брат ОСОБА_2 у встановлений законом строк не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Крім позивачки ОСОБА_4 та її брата ОСОБА_2 у померлих батьків є ще донька ОСОБА_8, але вона відмовилася від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_2 (про що є її письмова заява зареєстрована в нотаріаті), інших спадкоємців, які мають обов'язкову частку у спадковому майні, у померлих батьків немає. Таким чином позивачка вважає, що вона зі своїм братом ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями усього майна, що належало батькам.
У визначений законом строк позивачка ОСОБА_4 не звернулася до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини через свою правову необізнаність, а також через відсутність у неї правовстановлюючих документів на майно померлих, які знаходилися у брата позивачки і який відмовився у їхньому наданні позивачці для оформлення своєї частки спадкового майна.
ОСОБА_2 подавав до суду заяву про визнання його власником спадкового нерухомого майна і рішенням Корюківського районного суду від 07.06.2012 року був визнаний власником спадкового нерухомого майна, а саме будинку в м. Корюківка по вул.. Жовтнева 35, де проживали їхні батьки.
Однак, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції про визнання права власності на спадкове майно на житловий будинок за ОСОБА_2, позивачкою було подано апеляційну скаргу на рішення суду. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2012 року №22-ц/2590/3324/2012 її апеляційна скарга була задоволена, рішення Корюківського районного суду від 7 червня 2012 року було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 міської ради про визнання власником спадкового нерухомого майна було відмовлено. В вказаному рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2012 року зазначено, що померлий спадкодавець ОСОБА_6, своє право власності на спірний будинок не зареєстрував, а туму відсутні правові підстави задоволення позову ОСОБА_2, оскільки вказане домоволодіння не увійшло до складу спадщини після померлого ОСОБА_6.
Також вказаним рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2012 року №22-ц/2590/3324/2012 було встановлено, що спірний житловий будинок за життя забудовника ОСОБА_6 в експлуатацію не приймався, своє право власності на цей будинок померлий спадкодавець не реєстрував, що у відповідності до положень ч.2 ст.331 ЦК України свідчить про те, що ОСОБА_6 право власності на вказаний будинок за свого життя не набув; а тому, згідно ст.1218 ЦК України, право власності на спірний житловий будинок не може увійти до складу спадщини після померлого ОСОБА_6.
Також вказаним рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2012 року провадження №22-ц/2590/3324/2012 було встановлено, що оскільки будівництво спірного житлового будинку відбулось не самочинно, права та обов»язки померлого ОСОБА_6 як забудовника спірного домоволодіння входять до складу спадщини після його смерті, проте ОСОБА_2 не заявлялось такої позовної вимоги, як визнання за ним в порядку спадкування після померлого ОСОБА_6 права забудовника, що не унеможливлює подальше звернення ОСОБА_2 до суду із відповідним позовом.
Рішенням Корюківського районного суду від 25 грудня 2012 року по справі № 2510/2083/2012 р. Номер провадження 2/2510/430/2012 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено так як незнання позивачем законодавства та відсутність при собі правовстановлюючих документів на майно померлих не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Вказане рішення суду набрало чинності 05 січня 2013 року. Таким чином позивач не є особою яка прийняла спадщину чи особою, яка має право звернутись до нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини після смерті своїх батьків, а відтак позивач не має правових підстав і ставити питання про поділ їх майна.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беріть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем по своєму остаточному позову не було доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог , натомість представником відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні було доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради та представник третьої особи державної нотаріальної контори в вирішенні даної справи покладаються на думку суду.
З вищевказаних підстав остаточний позов позивача підлягає відмові в задоволенні.
Так як остаточний позов позивача підлягає відмові в задоволенні, тому витрати по сплаті судового збору в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 36 коп. сплачені позивачем ОСОБА_4 при подачі позову до суду слід залишити за позивачем ОСОБА_4..
Керуючись ч.2,ч.3 ст.331, ст.ст. 1216, 1218, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 61, 174, 208-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 міської ради про поділ нерухомого майна на три рівні частини, виділення позивачці в натурі 1/3 частину нерухомого спадкового майна ( будинок та господарські споруди) по вулиці Жовтнева,35 в м.Корюківка Чернігівської області, визнання її , тобто позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/3 частини нерухомого спадкового майна, яке відкрилось після смерті батька - ОСОБА_6, що помер 29 грудня 2004 року в м.Корюківка Чернігівської області, її матері ОСОБА_7, що померла 4 листопада 2011 року в м.Корюківка Чернігівської області, а саме 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд (сарай Б-1, літня кухня В-1), що знаходяться по вулиці Жовтнева, 35 в м.Корюківка, поділ житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою вулиця Жовтнева,35 в м.Корюківка Чернігівської області та стягнення з відповідача судових витрат - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 36 коп. сплачені позивачем ОСОБА_4 при подачі позову до суду залишити за позивачем ОСОБА_4
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі до Корюківського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя О. І. Корх
Рішення складено в повному обсязі та підписано 25.03.2013 р.