вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 березня 2013 р. (10:51) Справа №801/2431/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Проніні Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Алуштинського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення 5863,22 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - представник, довіреність № 06/01-93 від 10.01.2013 року
від відповідача - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1
Суть спору: Алуштинський міський центр зайнятості (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 5863,22 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в Алуштинському міському центру зайнятості як безробітний отримував допомогу по безробіттю та був зареєстрований як фізична особа - підприємець, без повідомлення про те центру зайнятості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.03.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 21.03.2013 року, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, суд
Ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 року передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.
Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У п. 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України N 19/2013 від 16.01.2013 року (далі - Положення), зазначено, що Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Згідно з п.п. 11 п. 3 Положення основними завданнями Служби є, зокрема, здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).
Служба відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини; проводить у встановленому порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, в тому числі шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників (п.п. 28, 29 п. 4 Положення).
П.п. 8 п. 6 Положення передбачено, що Служба для виконання покладених на неї завдань має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та статті 24-1 Закону України «Про рекламу».
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон).
Згідно зі ст.7 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Алуштинському МЦЗ) видами забезпечення, зокрема, була допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно з п.3 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.04.2010 року подано заяву до Алуштинського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час ОСОБА_1 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та за вислугою років. Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру (трудової угоди), підприємницької діяльності та іншої діяльності, яка надає прибуток, невідкладно повідомити про це Сімферопольський міський центр зайнятості.
З 15.04.2010 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
22.09.2010 року відповідача знято з обліку.
Частинами 2, 3 ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Алуштинському МЦЗ) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Позивачем встановлено, що під час перебування на обліку в якості безробітного, відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Зазначений факт підтверджується довідкою Виконавчого документу Алуштинської міської ради АР Крим від 11.01.2013 року № 18/02-34-28, згідно з якою 18.01.2002 року Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Таким чином, в порушення ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Алуштинському МЦЗ) відповідач не повідомив позивача про його реєстрацію в якості суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 (далі - Порядок) у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Позивачем 24.01.2013 року проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо обґрунтованості знаходження на обліку, а також виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1, за результатами якого складено акт № 87. Розслідуванням встановлено, що відповідач з 18.01.2002 року зареєстрований як фізична особа - підприємець під реєстраційним номером 04055736Ф0020876, у зв'язку з чим не мав права на отримання статусу безробітного з 15.04.2010 року та отримання допомоги по безробіттю за період знаходження на обліку в сумі 5863,22 грн.
Позивачем 25.01.2013 року виданий наказ № 33 про вжиття заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 5863,22грн.
Відповідно до довідки-розрахунку позивача, відповідачем за період з 15.04.2010 року по 21.09.2010 року отримано 5863,22 грн.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 5863,22 грн. відповідачем до Алуштинського міського центру зайнятості не повернені.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги визнання адміністративного позову відповідачем, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні, яке відбулось 21.03.2013 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст. 160 КАСУ постанову складено 25.03.2013р.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (98500, АР Крим, м. Алушта, с. Лучисте, вул. Алуштинське, 1) на користь Алуштинського міського центру зайнятості (98510, АР Крим, м. Алушта, вул. Судакська, 24-Б, ЄДРПОУ 20708557, р/р 37170001000401 в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість у розмірі 5863,22 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.