Справа № 2006/2098/12 Головуючий 1 інстанції: Товстолужський О.В.
Провадження № 11кп/790/15/13 Доповідач: Протасов В.І.
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України
14 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:
головуючого - судді - Протасова В.І.,
суддів - Плетньова В.В., Шляхова М.І.,
при секретарі - Солод С.В.,
за участю прокурора - Прес Г.С.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2013 року, -
Зазначеним вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Минківка Валківського району Харківської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судимий:
- 18.10.2004р. вироком Валківського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік;
- 25.03.2008р. Коломацьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки;
- 16.12.2009р. Валківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання умовно-достроково 28.03.2012р. на не відбутий строк покарання 11 (одинадцять) місяців 13 (тринадцять) днів,
Засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано повністю не відбуту частину покарання призначеного вироком Валківського районного суду Харківської області від 16.12.2009 р. - 11 (одинадцять) місяців 13 (тринадцять) днів та остаточне покарання ОСОБА_1 призначене у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцяти) місяців 13 (тринадцяти) днів позбавлення волі.
Вироком встановлено, що 26.10.2012р. близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на викрадення чужого майна та діючи повторно, через паркан проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 та здійснив крадіжку її майна, а саме: насосу «Струмок» вартістю 135грн., алюмінієвого бідону, об'ємом 40 літрів, вартістю 116грн. та інших побутових предметів вжитку загальною вартістю 256 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в зазначеному розмірі.
Крім того, 27.10.2012р. близько 01 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через паркан проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3, звідки здійснив крадіжку насосу «Малиш Бриз» зі шлангом загальною вартістю 139 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в зазначеному розмірі.
Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений в апеляції просить пом'якшити призначене покарання, посилаючись на те , що він щиро кається у вчиненому, а потерпілі не мають до нього матеріальних претензій.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого, який просив змінити вирок та пом'якшити призначене йому покарання, прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
З матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сам обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок щодо ОСОБА_1 в межах поданої апеляційної скарги.
Наведені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченого про суворість призначеного покарання є непереконливими, а зазначені ним обставини судом належним чином враховані при призначенні покарання.
Суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримався вимог ст. 65 КК України і в повному обсязі врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого. В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 неодноразово засуджений за корисні злочини і знов вчинив аналогічний злочин в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його стійку антисоціальну направленість.
За таких обставин покарання, що призначено обвинуваченому є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий -
Судді: