Єдиний унікальний номер 722/385/13-а
Номер провадження 2-а/722/24/13
25 березня 2013 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі: судді Римлянської Г.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до роти ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 при ГУ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до роти ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 при ГУ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.
Посилається на те, що 10.02.2013 року о 17 годині 05 хвилин він рухався в загальному потоці автотранспорту на своєму автомобілі у вказаному в оскаржуваній постанові місці, де був зупинений інспектором ДАІ, який після перевірки документів на автомобіль, повідомив йому про порушення ним ПДР України, а саме: перевищення дозволеної швидкості руху на 24 км/год. При цьому, інспектор пред'явив йому прилад для вимірювання швидкості руху, який знаходився в руках у його колеги і був направлений на автомобіль, який рухався позаду його автомобіля. Всі його заперечення щодо вчинення правопорушення інспектором до уваги не взяті, тому в письмовому поясненні в протоколі про адміністративне правопорушення він попросив надати можливість скористатися правовою допомогою.
Незважаючи на це, інспектором винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважає, що вищезазначена постанова винесена з порушенням чинного законодавства, за відсутності належних доказів його вини у вчиненні правопорушення та без відображення дійсних обставин справи .
Просить постанову серії АЕ1 №363963 від 10.02.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 255 грн. скасувати, як незаконну.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак у поданій до суду письмовій заяві виклав клопотання про розгляд справи без його присутності та підтримання ним позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак направив до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги не визнав та просить розглянути справу без його присутності. Також, направив до суду письмове заперечення на позов, в якому зазначив наступне: межі компетенції працівників підрозділів ДАІ, як складової частини МВС України, визначені законодавчими актами, у тому числі Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затверджених наказом МВС України 30.03.2010 року за №262/17557. З приводу зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення пояснює, що позивач 10.02.2013 року приблизно о 16 год. 45 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, вчинив порушення вимог п.12.10.2 ПДР України, тобто рухався по вул. Дніпровській в м.Павлоград в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження швидкості 40 км/год», встановленого у місці з обмеженою оглядовістю, небезпечний поворот зі швидкістю 64 км/год., що підтверджується відеоматеріалом. Під час зупинки транспортного засобу позивача та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ було дотримано всіх вимог законодавства, а саме: ст. 11 п. 21-1 Закону України «Про міліцію», а також роз'яснено водію його права, передбачені ст.268 КУпАП, після чого інспектором у відповідності до ст.ст. 222, 276 КУпАП було прийнято рішення про розгляд вказаного протоколу на місці вчинення правопорушення. У відповідності до вимог ст.ст.254-256 КУпАП інспектором ДАІ було складено щодо водія протокол та у відповідності зі ст.ст.278-280 КУпАП, з урахуванням відеоматеріалів, у присутності водія, винесено постанову у справі, якою на водія накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Посилання позивача на сумніви щодо нібито неправомірності фіксування швидкості його автомобіля приладом «Візір» №0812502 вважає безпідставними, оскільки показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та відеозапису вважаються доказом по справі про адміністративне правопорушення. Вищезазначений прилад перебуває на балансі відповідача, та інспектору Гузенко М.С. дозволено Наказом МВС України №33 від 01.03.2010 року. Просить відмовити в задоволенні позову.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу без присутності сторін на підставі письмових доказів.
З досліджених письмових доказів, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №437489 від 11.02.2013 року, пояснень позивача, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та позовній заяві, судом встановлено, що дії інспектора ДПС відповідача при складанні зазначеного протоколу та винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн. є неправомірними.
Так, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З протоколу вбачається, що інспектором ДАІ його складено в присутності позивача, який в графі «пояснення» зазначив: «З інспектором не згідний. Прошу надати правову допомогу».
Незважаючи на це, інспектором ДАІ проігноровано вимогу водія і негайно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, без надання водію можливості скористатися допомогою захисника та без забезпечення останнього такою допомогою.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до ст. 271 КУпАП у редакції, що діяла на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ було порушено передбачене ст. 268 КУпАП право водія ОСОБА_1 на користування правовою допомогою.
Крім того, з пояснення водія, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення АА2 №260581 від 31.01.2013 року вбачається, що водій не визнав своєї вини у вчиненні правопорушення, однак інспектор ДАІ не зазначив в протоколі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Матеріали фотофіксації, що містяться в справі про адміністративне правопорушення, які витребувані судом із ВДАІ з обслуговування адміністративної території Сокирянського району Чернівецької області, є поганої якості та не відображають марку, державний номерний знак зафіксованого транспортного засобу, а також не містять доказів обмеження швидкості на даній ділянці дороги. Тобто, в справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вини водія у вчиненні правопорушення.
Оскільки відповідач відповідності до ст.71 ч.2 КАС України не довів в суді обставини правомірності винесеної постанови, суд вважає, що вона є неправомірною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
На підставі ст.ст. 268, 287-289, 293 ч.1 п.2 КпАП України та керуючись ст.ст. 9, 71 ч.2, 128 ч.6, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії АЕ1 №363963, винесену 10.02.2013 року старшим ІДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн. визнати незаконною та скасувати.
Судове рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий: