№621/327/13-ц
Пр. 2/621/401/13
іменем України
26 березня 2013 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Вельможної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Зубенко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві Харківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
06 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить визнати за ним право власності на ? частини житлового будинку №103 по вул. Мічуріна в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області, що є спільною сумісною власністю.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що з 30 жовтня 1982 року по 19 жовтня 2012 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою у період якого, а саме у 1985 році, ними було спільно придбано житловий будинок №103 по вул. Мічуріна в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області, право власності на який зареєстрованого в цілому за відповідачем. Оскільки будинок придбано у період шлюбу він є спільною сумісною власністю подружжя, а відповідно він має право на ? частини вказаного майна. Оскільки згоди щодо поділу будинку у добровільному порядку між сторонами не досягнуто, ОСОБА_1 просить його позов задовольнити та визнати за ним право власності на ? частини будинку - спільної сумісної власності подружжя.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання для розгляду справи в суді не з'явився, надав письмову заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі, розгляд справи просив провести за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала у повному обсязі не заперечувала проти задоволення позову та обставин, викладених у ньому, просила провести розгляд справи за її відсутності про що надала відповідну заяву.
Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 1982 року по 19 жовтня 2012 року. / а.с.6/
З копії договору купівлі - продажу від 04 листопада 1985 року вбачається, що ОСОБА_2 придбала житловий будинок з надвірними будівлями №103 по вул. Мічуріна в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області. / а.с. 15/
Відповідно до довідки, виданої 11 грудня 2012 року за №4164 КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок №103 по вул. Мічуріна в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області належить вцілому ОСОБА_2 / а.с. 8/
Тобто вказане вище майно - житловий будинок, було набуте сторонами у справі за період перебування у зареєстрованому шлюбі.
Статтею 71 Сімейного Кодексу України визначено способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, так майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість
його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 СК України, усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що житловий будинок по вул. Мічуріна в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області був придбаний сторонами у справі під час перебування у шлюбі, тобто він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 має право 1/2 частину житлового будинку.
Відповідно суд приходить до висновку про обгрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання його права власності на 1/2 частини спірного майна.
Керуючись: ст.ст. 54, 60-61, 63, 68-70 СК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208-209, 212-215ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини спільного майна подружжя, а саме житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що розташований за адресою с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області, вул. Мічуріна, б.103.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий: