Справа № 572/914/13-к
25 березня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області
головуючого судді - ВЛАСИК Н.М.
при секретарі - ПОЛУПАН Р.М.
за участю прокурора - НЕЗНАМОВА В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження № 1-кп/61/13 про обвинувачення ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації , жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого , не судимого,
в скоєнні злочинів , передбачених ч. 1 ст. 358 , ч. 4 ст. 358 КК України,-
Згідно із обвинувальним актом, в грудні 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи на території залізничного вокзалу ст.. ОСОБА_2 залізниці , біля залізничного пішохідного мосту знайшов пенсійне посвідчення серії АВ № 351650 ,видане 08. 01. 2001 року Костопольським УСЗН в Рівненській області на ім»я ОСОБА_3. Цього ж дня , приїхавши додому в смт. Клесів Сарненського району Рівненської області , ОСОБА_1 з метою безкоштовного проїзду у приміському залізничному транспорті власноручно підробив дане посвідчення , вклеївши у нього свою фотокартку та за допомогою кулькової ручки змінив дані власника посвідчення на ОСОБА_4 . 24. 01. 2013 року близько 18 години ОСОБА_1 пред'явив вказане посвідчення як документ , що надає йому право безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті , та придбав у залізничній касі ст.. Рафалівка ОСОБА_2 залізниці безкоштовний квіток до ст.. Сарни на приміський дизель-поїзд сполученням Київ - ОСОБА_2, використавши при цьому завідомо підроблене ним пенсійне посвідчення .
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України як підроблення пенсійного посвідчення .
Крім того , дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого пенсійного посвідчення .
Під час досудового розслідування 28 лютого 2013 року між старшим прокурором Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України. Згідно із угодою обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України .
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 850 грн. штрафу.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 510 грн. штрафу. Остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1 буде призначено на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 850 грн. штрафу.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного .
Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості .
Згідно із ч.4 ст.469 КПК України - угода про визнання винуватості , укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості ,тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено із обвинувального акта, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості , зміст угоди відповідає ст.472 КПК України та вимогам закону.
Судом встановлено , що ОСОБА_1 цілком розуміє права, передбачені ч. 4, 5 ст.474 КПК України. Укладення угод обвинуваченим є добровільним , тобто не є наслідком застосування насильства , примусу , погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин , ніж ті , що передбачені в угоді .
Судом встановлено , що умови угоди не суперечать вимогам Кримінально процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України , зокрема ст.. 70 КК України , інтересам суспільства , а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості .
Обвинувачений ОСОБА_1 погоджуються на призначення узгодженого покарання .
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд -
Угоду від 28 лютого 2013 року по кримінальному провадженню № 1-кп/53/13 про визнання винуватості між старшим прокурором Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 - затвердити .
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст.358 КК України , призначивши узгоджене сторонами покарання :
- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 850 грн. штрафу ;
- за ч.4 ст. 358 КК України у виді 510 грн. штрафу .
Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 850 грн. штрафу.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя підпис копія вірно
Суддя Сарненського
районного суду ОСОБА_6