Справа № 713/318/13-ц
Провадження №2/713/163/13
25.03.2013 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі судді Круглюка В.Г., при секретарі Андрюк О.Д., за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4, представником якої є ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, -
Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, в якому вказувала, що 14 січня 1998 року вступила до шлюбу з ОСОБА_5, в якому 16 травня 2000 року народився син ОСОБА_6, який знаходиться на її повному матеріальному утриманні. В грудні 2004 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства і рішенням Вижницького районного суду їх шлюб розірвано. Син ОСОБА_7 залишився проживати з нею.
Посилалася, що після розірвання шлюбу вона змушена була виїхати на роботу за межі держави, залишивши сина проживати біля своєї матері ОСОБА_1 в с.Чорногузи Вижницького району. Перебуваючи за кордоном в Італії, де вона має постійну роботу та постійне місце проживання, хоче вивезти сина на період літніх канікул для оздоровлення та відпочинку в Італію, однак батько дитини, ОСОБА_5, відмовляється надати свою нотаріально засвідчену згоду, мотивуючи свою відмову тим, що вона нібито обманним шляхом хоче вивезти дитину на постійне місце проживання в Італію, що є видумкою та нічим не підтверджується.
Зазначала, що вже двічі зверталася до суду (в 2010 та 2012 роках) з аналогічними позовами, суд задовольняв їх, але відповідач навмисно затягував розгляд справи, оскаржував рішення суду і коли вже рішення вступало в законну силу і дитина могла їхати, не було часу оформлювати поїздку, оскільки закінчувалися канікули.
Просила ухвалити рішення, яким надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кодон в Італію її сину, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період літніх канікул, а саме з 15 червня до 28 серпня 2013 року.
Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що її дочка, позивачка по справі, має в Італії сім»ю, дитину, роботу, постійне місце проживання, а внук, ОСОБА_6, потребує оздоровлення, тому дочка має намір вивезти його на оздоровлення до Італії. Просила позов задовольнити, оскільки це відповідає інтересам дитини.
Відповідач ОСОБА_5 та в його інтересах представник ОСОБА_3 позов не визнали. ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в 2011 році останній раз зустрічався з сином, знає, що син потребує оздоровлення. Проти поїздки дитини в Італію не заперечує, але вважає, що позивачка має сама приїхати та обговорити з ним дане питання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
13 липня 2007 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України".
Відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач від нотаріального посвідчення оформлення проїзних документів відмовляється, проти задоволення вказаного позову ОСОБА_4 заперечує.
Як встановлено судом, після розірвання шлюбу між сторонами у справі, відповідач вихованням сина ОСОБА_7 не займався; в останній раз зустрічався з сином в 2011 році, дитина знаходиться на утриманні позивачки, що підтверджено довідкою Чорногузівської сільської ради №253 від 08.02.2013 року.
У відповідності до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позивачка, ОСОБА_4, отримала дозвіл на перебування в Італії, що підтверджено копією Дозволу на перебування для іноземців, який дійсний до 13.08.2017 року і проживає сім»єю з італійським громадянином; дитина, ОСОБА_6, має ознаки дифузного зобу І ст., що підтверджено довідкою ЛКК №596 від 21.03.2012 року Вижницької районної лікарні, знаходиться на «Д» обліку і йому рекомендовано оздоровлення, в зв»язку з чим позивачкою заявлено даний позов до суду.
Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наданням дозволу на тимчасовий виїзд за кордон в Італію ОСОБА_6 на період літніх канікул в 2013 році, оскільки виїзд дитини за кордон має тимчасовий характер, відповідає інтересам та бажанням дитини, за своєю метою має сприяти оздоровленню та загальному розвитку дитини, в той же час відповідач безпідставно відмовляється від нотаріального посвідчення оформлення проїзних документів та не бажає надати згоду на виїзд дитини за кордон, що в розрізі даних правовідносин порушує права та інтереси неповнолітньої дитини.
Керуючись ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ст.ст.3, 4 Закону України "Про порядок виїзду з України та в»їзду в Україну громадян України", ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212, 213, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_4, представником якої є ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон - задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон в Італію ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період літніх канікул, а саме з 15 червня до 28 серпня 2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_9