Справа № 0907/2-3420/2011
Провадження № 2/344/259/13
11 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Максимчина Ю.Д.
секретаря Федорак Я.С.,
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними шлюбу та договорів відчуження нерухомого майна, суд,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними шлюбу, укладеного 09.12.2005р. між ОСОБА_6 і ОСОБА_4, договору довічного утримання від 25.12.2009р. реєстровий № 2210, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та договору купівлі-продажу квартири від 22.02.2010р. реєстровий № 55, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що з листа Сектора медичного забезпечення управління МВС в Івано-Франківській області від 21.01.2010р. № 13/41 їй стало відомо, що її батькові ОСОБА_6 ще в 1994 році був поставлений діагноз дисциркуляторна атеросклеротична і гіпертонічна енцефалопатія ІІ-ІІІ ступенів. За таких обставин позивачка вважає, що її батько, укладаючи з відповідачкою ОСОБА_4 спочатку шлюб, а потім договір довічного утримання, не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними. Вона, як донька ОСОБА_6, є спадкоємцем після його смерті. Укладення договору довічного утримання та договору купівлі-продажу порушує її права на спадкове майно після смерті батька.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві. Просили позовні вимоги задоволити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просили в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів, перевіривши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯС № 241667 від 14.10.1949р. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.01.2001р батькові позивачки ОСОБА_6 та його дочці ОСОБА_8 належала на праві спільної власності в рівних долях квартира АДРЕСА_1. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2009р. ОСОБА_6 успадкував після смерті своєї доньки ОСОБА_8 1/ 2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2005р. ОСОБА_6 уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-НМ № 010330 від 09.12.2005р. та 10.01.2010р. ОСОБА_6 помер.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Сімейного кодексу шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними.
Статтею 42 Сімейного кодексу право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним надається особам, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу.
При цьому смерть дружини або чоловіка, згідно норми ч. 1 ст. 43 Сімейного кодексу, не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.
Разом з тим, 25.12.2009 року між батьком позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 за реєстровим № 2210, за умовами якого він передав у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, а остання зобов'язувалась утримувати його на суму 100 грн. на місяць (а.с. - 4).
Ст. 215 ЦК встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 203 ЦК визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Після смерті ОСОБА_6 22.02.2010 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 за реєстровим № 55 (а.с. - 6).
З позову ОСОБА_1 вбачається, що їй стало відомо з листа Сектора медичного забезпечення управління МВС в Івано-Франківській області від 21.01.2010р. № 13/41 те, що ще в 1994 році її батькові був поставлений діагноз дисциркуляторна атеросклеротична і гіпертонічна енцефалопатія ІІ-ІІІ ступенів. Визначення дисциркуляторної енцефалопатії дано в наказі Міністерства охорони здоров'я № 487 від 17.08.2007р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Неврологія». Дисциркуляторна енцефалопатія - це провільно прогресуюче дифузне та вогнищеве ураження речовини головного мозку, обумовлене хронічним порушенням кровообігу або епізодами гострих порушень мозкового кровообігу.
Згідно ч. 1 ст. 225 Цивільного кодексу передбачено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.05.2011 року по справі призначено проведення судово-психіатричної (посмертної) експертизи ОСОБА_6 з питань: чи страждав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, психічним розладом, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і не міг керувати ними, в момент реєстрації шлюбу 09.12.2005 року з ОСОБА_4 та чи страждав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, психічним розладом, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і не міг керувати ними, в момент укладення договору довічного утримання 25.12.2009 року з ОСОБА_4.
Згідно акту №444 амбулатороної посмертної судово - психіатричної експертизи від 17 по 24 грудня 2012 року, проведеної експертами Обласного клінічного психоневрологічного диспансеру Івано-Франківської УОЗ ОДА на підставі вищевказаної ухвали суду від 10.05.2011 року, комісія прийшла до висновку, що підекспертний ОСОБА_6 виявляв ознаки психоорганічного синдрому з помірним порушеннням пізнавальної функції органічного генезу. Наявність в підекспертного ОСОБА_6 психоорганічного синдрому з помірним порушеннням пізнавальної функції органічного генезу істотно впливало на його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними на час реєстрації шлюбу 09.12.2005 року та на час укладення Договору довічного утримання 25.12.2009 року.
Відповідно до вимог ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, у відповідності до ст.ст. 203, 215, 225 Цивільного кодексу України, ст.ст. 40, 42, 43 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати недійсним шлюб, укладений 09.12.2005 року між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Визнати недійсним договір довічного утримання від 25.12.2009 року реєстровий №2210, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_4.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 22.02.2010 року реєстровий №55, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.Д. Максимчин