Справа № 304/318/13-а
Провадження № 2-а/304/17/2013
25 березня 2013 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Шешені М. О.,
при секретарі - Корнута М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС з обслуговування спеціального поста №1 роти ДПС прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 №121977 від 02 березня 2013 року,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 №121977 від 02 березня 2013 року, складену відносно нього. Позов мотивує тим, що 02 березня 2013 року інспектором ДПС з обслуговування спеціального поста №1 роти ДПС ВДАІ УМВС прапорщиком міліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії ВА1 №121977 . У постанові зазначено, що він, ОСОБА_1, 02 березня 2013 року о 17 год. 15 хв. в м.Ужгород, по вул.Об”їздна, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість на 23км/год., а саме рухався зі швидкістю 83 км/год., яка була зафіксована приладом “Візир” №0812522. Однак при винесенні постанови інспектором ДПС з обслуговування спеціального поста №1 роти ДПС прапорщиком міліції ОСОБА_2 не було з”ясовано всі обставини, які підлягають з”ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не зазначено обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, також не зазначено чи було заподіяно майнову шкоду. Вказану постанову прийнято на підставі даних, отриманих за допомогою технічного засобу “Візир”, за яким діапазон вимірювання швидкості приладу від 20 до 250 км./год., похибка +1 км/год. в стаціонарному режимі та + 2км/год в патрульному режимі. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість зафіксована приладом збільшується. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною, неправомірною та необгрунтованою з огляду на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Тому, на підставі вищенаведеного просить скасувати вищевказану постанову.
У судове засідання позивач не з»явився, однак подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримав повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з таких підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що 02 березня 2013 року, інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванні поста №1 роти ДПС ВДАІ УМВС в Закарпатській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО1 №149440, згідно якого ОСОБА_1 02 березня 2013 року близько 17 год. 15 хв. в м.Ужгород, по вул.Об”їздна, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість на 23км/год., а саме рухався зі швидкістю 83 км/год., яка була зафіксована приладом “Візир” №0812522, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху (а.с. 5), та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 №121977 якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в 255 грн.00 коп. (а. с. 6).
В п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, при винесенні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванні поста №1 роти ДПС УДАІ УМВС в Закарпатській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 вчинено низку порушень вимог ст. 280 КУпАП, а саме не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про міліцію” передбачено право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 27 березня 2009 року за № 111, відповідно до якої технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання (п. 20.1); працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну (п. 20.2); на кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів. Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані (п. 20.4); керівництвом підрозділу ДПС щозміни проводиться звірка інформації електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху з фактичною кількістю складених протоколів та постанов по справі про адміністративне правопорушення за перевищення встановленої швидкості руху (п.20.5).
Також, у відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.
Отже, за таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання.
Однак, таких документів інспектором ДПС по обслуговуванні поста № 1 роти ДПС ВДАІ УМВС в Закарпатській області прапорщиком міліції ОСОБА_2надано не було.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.1,2,3,17,18,70,71, 86, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 222, 251, 258, 288 КУпАП, ст.11 Закону України „Про міліцію”, ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 27 березня 2009 року за № 111, суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 №121977 від 02 березня 2013 року, винесену інспектором ДПС по обслуговуванні поста № 1 роти ДПС ВДАІ УМВС в Закарпатській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п»ятдесят п»ять) грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_3