Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" березня 2013 р. Справа № 5023/5477/12
вх. номер
Судова колегія господарського суду у складі :
головуючий суддя Сальнікова Г.І.
судді: Інте Т.В.
Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Близнюкова А.І.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 21.01.13 року,
відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Інтертранслогістик", м. Харків
до ФОП ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 80000,00 грн.
Позивач, ТОВ "Інтертранслогістик", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на свою користь 80000,00 грн. Відповідно мотивувальної частини позову позивачу заподіяно збитки, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1201/01 від 01.12.2006 року та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 року.
Ухвалою від 30.11.2012 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 17 грудня 2012 року на 10-45.
17 грудня 2012 року за клопотанням представника позивача та відповідача справу відкладено на 14 січня 2013 року на 10-45 годин.
17 січня 2013 року від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.
01 лютого 2013 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що ФО-П ОСОБА_3 виконав свої договірні зобов»язання в повному обсязі.
В судових засіданнях 4 лютого оголошувалось перерву до 07 лютого 2013 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 лютого 2013 р. за клопотанням позивача для розгляду даної справи призначено судову колегію.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 07 лютого 2013 р. для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді Лаврова Л.С., Інте Т.В.
07 лютого 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13 лютого 2013 року.
13 лютого 2013 року за клопотання представника позивача судове засідання по справі було відкладено на 20 лютого 2013 року.
20 лютого 2013 року позивачем подано доповнену позовну заяву, в якій ТОВ «Інтертранслогістик» просить розірвати договір № 1201/01 від 01.12.2006 року, укладений між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Інтертранслогістик» та стягнути з відповідача збитки в сумі 80000,00 грн., нанесені внаслідок невиконання визначеного замовленням зобов'язання, які виникли на підставі неналежного виконання відповідачем обсягу замовлених робіт та судові витрати. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 22, 651, 852, 858, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.128, 188, 193, 224, 226 ГК України.
В судовому засіданні 20 лютого 2013 року оголошено перерву до 06 березня 2013 року.
06 березня 2013 року від представника відповідача надійшов відзив на доповнену позовну заяву.Також відповідачем до матеріалів справи надано угоду № 1 від 15.10.2009р. та доповнення до акту № 09/1кв. Ґрунтуючи заперечення проти позову відповідач посилається на порушення позивачем вимог ст. 22 ГПК України, зазначає про одночасну зміну предмету та підстав позовних вимог. Крім того, представник відповідача наполягає на не доведенні наявності складу господарсько-правової відповідальності: факту порушення зобов'язання, наявності шкоди та її розміру та причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою. На думку відповідача факт порушення зобов'язання відповідачем спростовується актами виконаних робіт, які підписані сторонами, додатком до акту № 09/1кв, який підписаний відповідачем в односторонньому порядку та угодою № 1 від 15.10.2009 року, що долучені до матеріалів справи. Відповідач наголошує, що фактично згідно наявних у справі доказів, підписані ФО-П ОСОБА_3 у 2010 році документи стосуються не передбаченого договорами та замовленням обсягу робіт.
06 березня 2013 року до господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій ТОВ «Інтертранслогістик» просить суд стягнути з ФО-П ОСОБА_3 на його користь суму збитків у розмірі 114600,00 грн., спричинених внаслідок невиконання визначених замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 року підрядних робіт та судові витрати.
Вищевказану заяву позивача про збільшення позовних вимог господарським судом прийнято до розгляду в порядку ст. 22 господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача, оголошено перерву до 19 березня 2013 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19.03.13р. наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням поданих доповнень та заяви про збільшення позовних вимог та просить суд розірвати договір № 12001/01 від 01.12.2006р. та стягнути з відповідача 114600,00грн. збитків.
Представник відповідача у призначене судове засідання 19.03.13р. не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить запис у явочному листі від 06.03.13р.
Через канцелярію господарського суду 19.03.13р. від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв»язку з тим, що адвокат ОСОБА_5, яка приймала участь у даній справі 19.03.13р. буде приймати участь в слідчих діях по кримінальному провадженню № 120132201400000177.
Розглянувши надане клопотання, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України участь в господарських засіданнях визначена як право, а не обов'язок сторони по справі.
Нез'явлення представників в судове засідання не позбавляє відповідача від виконання покладеного на нього ч. 1 ст. 33 ГПК України обов'язку доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторона по справі не позбавлена можливості на доведення обставин, якими обґрунтовує свої вимоги та заперечення, шляхом подання письмових пояснень та доказів через канцелярію господарського суду або поштою.
Ухвалою господарського суду від 06.03.13р. сторони були попереджені про те, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Згідно зі ст. ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Обставини, на які посилається відповідач як на підставу нез'явлення його представника в судове засідання, не визнаються судом поважними, оскільки вони не доведені жодним доказом на їх підтвердження, крім того,відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на участь в справі інших осіб.
Тому колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судовою колегією встановлено наступне.
01 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір № 1201/П, за яким виконавець (відповідач) зобов'язався за завданням замовника (позивача) виконати монтажні роботи станків замовника (п. 1.2.), дефекацію станків (п. 1.3.), складання специфікацій по електричним, механічним, гідравлічним частинам станків (п. 1.4.-1.6.), проведення монтажних, пуско - налагоджувальних робіт, перевірку на технологічну точність (п. 1.7.-1.8.), здачу по силовим показникам (п. 1.10) тощо, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти роботи та сплатити їх вартість.
18 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було підписано замовлення № 15/1018 на виконання робіт та надання послуг, відповідно до умов якого (п. 1. предмет замовлення) відповідач прийняв на себе зобов'язання організувати виконання робіт з доведення продольно - фрезерного станку мод. 6620 зав. № 20, 1971р.в., що знаходиться в цеху ЦРМП до робочого стану. Згідно з предметом замовлення відповідач прийняв на себе зобов'язання: провести дефекацію станку мод. 6620 (п. 1.1.), скласти специфікації по електричній, механічній, гідравлічній частинам станку мод. 6620 (п.п. 1.2.-1.4.), провести монтажні роботи станку мод. 6620 (п. 1.5.), провести пуско - налагоджувальні роботи та перевірку станку мод. 6620 на технологічну точність (п.п. 1.5., 1.6.), перевірити станок мод 6620 на технологічну точність та здати за силовими показниками (п.п. 1.7., 1.8.). Замовник, тобто позивач прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити зазначені вище роботи.
Згідно п. 4.1. замовлення загальна сума робіт складає 205490,00 грн. Відповідно до п. 2.1. замовлення № 15/1018 від 18 червня 2008 року місцем проведення робіт та надання послуг встановлено місто Краматорськ, територія заводу ВАТ «Енергомашспецсталь».
Як вбачається з долученого відповідачем до матеріалів справи акту № 09/1кв виконаних робіт від 31.03.2009 року, згідно замовлення № 15/1018 на підставі договору № 1201/П відповідачем організовано та виконано наступні роботи: дефектація продольно - фрезерного станку мод. 6620 зав. № 20, 1971р.в., що знаходиться в цеху ЦРМП на території заводу ВАТ «Енергомашспецсталь»: 84306, м. Краматорськ; складання специфікації за електричною частиною станку моделі 6620; складання специфікації за механічною частиною станку моделі 6620; складання специфікації за гідравлічною частиною станку моделі 6620. Вартість зазначених послуг складає 114600,00 грн. Згідно акту № 09/2 кв виконаних робіт від 30.06.2009 року згідно замовлення № 15/1018 на підставі договору № 1201/П відповідачем організовано та виконано наступні роботи: комплектацію механічної, електричної, гідравлічної частин станку моделі 6620 та перевірку відповідності залитого фундаменту з реальними розмірами станку. Вартість робіт за актом становить 59390,00 грн. Згідно акту № 09/3 кв виконаних робіт від 30.09.2009 року згідно замовлення № 15/1018 на підставі договору № 1201/П відповідачем організовано та виконано роботи з монтажу механічної та електричної частин станку моделі 6620 , проведено пуско-наладку станку,перевірку станку на технологічну точність та здача станку за силовими показниками. Вартість наданих робіт за актом становить 31500,00 грн.
Матеріалами справи встановлено і відповідачем не заперечується, що згідно банківських виписок та платіжних доручень, на виконання умов договору № 1201/П від 01.12.2006 року та замовлення № 15/1018 за проведення робіт з доведення станку моделі 6620 до робочого стану позивач перерахував на банківський рахунок відповідача загальну суму грошових коштів в розмірі 205490,00 грн.
Згідно наявних у справі документів, 8 червня 2008 року між ТОВ «Інтертранслогістик» та ПАТ «Енергомашспецсталь» було укладено договір купівлі-продажу № 15/1018, відповідно умов якого (п.1.1.) ТОВ «Інтертранслогістик» (Продавець) передає у власність ПАТ «Енергомашспецсталь» (Покупця) на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, бувший у застосуванні, виробництва Ульяновського заводу важких та унікальних станків 1 шт., а також виконує роботи з дефектації станка, складанню специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинам станку, монтаж та пуско наладку, перевірку на технологічну точність, здачу за силовими показниками. Згідно умов п. 1.2. договору позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар та послуги відповідно умов укладеного договору.
Матеріалами справи встановлено, що у 2010 році ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Інтертранслогістік" попередню оплату 1120000,00 грн., пеню за прострочення виконання робіт 27000,00 грн., пеню за прострочку повернення передоплати в сумі 1080000,00 грн., відсотки 43419,18 грн., 3% річних 356,71грн., інфляційні 240,00грн., всього 2271015,89грн. та судові витрати. У зв'язку з наведеним ТОВ «Інтертранслогістик» звернулося до ПАТ "Енергомашспецсталь" із зустрічним позовом, предметом якого було зобов'язання ПАТ "Енергомашспецсталь" підписати акт виконаних робіт за договором №15/1018 від 18.06.2008 року про виконання робіт з дефектації станку моделі 6620, складанню специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинам станку, монтажу та пуско наладці, перевірці на технологічну точність, здачі за силовими показниками та стягнення з ПАТ "Енергомашспецсталь" вартості виконаних робіт та судових витрат.
Зазначена справа розглядалася судами неодноразово. Згідно із наданим до матеріалів даної справи рішенням господарського суду від 08.08.2011 року по справі 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) позовні вимоги ПАТ «Енергомашспецсталь» задоволено. З ТОВ "Інтертранслогістик» на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» стягнуто 1120000,00 грн. попередньої оплати за договором № 15/1018 від 18.06.2008 року, 27000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 356,17 грн. 3% річних, 240 грн. інфляційних, 22710,16 грн. витрат з державного мита по справі та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 2293961,51 грн. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Інтертранслогістик» до ПАТ «Енергомашспецсталь» - відмовлено з підстав невиконання підрядних робіт по доведенню станку моделі 6620 до робочого стану. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2011 року рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року по справі № 5023/3763/11 залишено без змін.
Згідно приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Змістом зобов'язання відповідача за замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 року сторони визначили виконання робіт та надання послуг з доведення відповідачем продольно - фрезерного станку мод. 6620 зав. № 20, 1971р.в., що знаходиться в цеху ЦРМП до робочого стану.
Згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року по справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) встановлено факт невиконання робіт з доведення продольно - фрезерного станку мод. 6620 зав. № 20, 1971р.в., що знаходиться в цеху ЦРМП до робочого стану. Встановлено, що перевірка станку моделі 6620 на технологічну точність повинна бути проведена згідно керівництва по експлуатації станку та при цьому можливість досягнення параметрів точності у повному об'ємі може бути визначена тільки після проведення ревізії вузлів, проведенні дефектації та складання специфікації з електричної, механічної та гідравлічної частин станку.
Заперечуючи проти зазначених, встановлених господарськими судами у справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) фактів, представник відповідача ФО-П ОСОБА_3 зазначає, що такі не мають бути прийняті за вимогами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України з підстав не прийняття ФО-П ОСОБА_3 участі у справі. При цьому представник відповідача зауважує, що у даній справі містяться докази фактичного виконання відповідачем визначених в акті № 09/1кв робіт з дефектації продольно - фрезерного станку мод. 6620, що знаходиться в цеху ЦРМП на території заводу ВАТ «Енергомашспецсталь»: 84306, м. Краматорськ; складанню специфікацій за електричною, механічною та гідравлічною частинами станку моделі 6620 згідно доповнення до акту № 09/01кв.
Надаючи правову кваліфікацію запереченням проти позову, суд виходить з того, що згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Як то підтверджено матеріалами справи, єдиним джерелом доказової інформації, яка за позицією відповідача спростовує факти, викладені в рішенні господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року по справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) є акт виконаних робіт № 09/1кв, підписаний 31 березня 2009 року у двосторонньому порядку з боку ТОВ «Інтертранслогістик» та ФО-П ОСОБА_3 та доповнення до акту № 09/01кв, підписане в односторонньому порядку з боку ФО-П ОСОБА_3
Не приймаючи рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 по справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10), як таке, що встановлює преюдиційні факти, одночасно суд констатує, що належних та допустимих доказів на спростування викладених у такому рішенні суду фактів, відповідач до матеріалів даної справи не надав. Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять первинних документів, які б свідчили про належне, якісне та вчасне проведення ФО-П ОСОБА_3 дефектації станку моделі 6620. Не містять матеріали справи і відповідних специфікацій за електричною, механічною та гідравлічною частинами станку моделі 6620, чи доказів їх фактичного складання та передачі ТОВ «Інтертранслогістик». Суд не приймає до уваги надане відповідачем до справи доповнення акту № 09/01кв, оскільки такий документ підписаний в односторонньому порядку лише та виключно з боку ФО-П ОСОБА_3, а відомості про його передачу чи прийняття позивачем в цьому доповненні та акті відсутні.
Оцінюючи наданий відповідачем акт виконаних робіт № 09/1кв, суд встановив, що такий підписаний сторонами 31 березня 2009 року. При цьому факт належного виконання відповідачем викладеного в акті обсягу робіт спростовано наявними у матеріалах даної справи доказами. Так, матеріали справи містять акт від 17.02.2010 року перевірки технічного стану поперечини станку, акт від 12.08.2009 року обстеження станку, акт від 01.03.2010 року обстеження станку, акт від 03.02.2010 року технічного стану продольно-фрезерного станку, акт від 15.09.2009 року приймання станку в ЦРМП, графік від 03.02.2010 року ремонту продольно-фрезерного станку.
Із зазначених документів вбачається, що такі складені на території місця проведення ФО-П ОСОБА_3 робіт з доведення продольно - фрезерного станку мод. 6620 зав. № 20, 1971р.в., що знаходиться в цеху ЦРМП до робочого стану. Дані документи підписані, зокрема, відповідачем значно пізніше акту виконаних робіт № 09/1кв від 31.03.2009 року без зауважень, містять перелік визнаних відповідачем недоліків робіт чим підтверджують фактичне невиконання ФО-П ОСОБА_3 прийнятих на себе за замовленням № 15/1018 зобов'язань з доведення станку моделі 6620 до робочого стану.
Крім того, як вбачається з доданої до матеріалів справи позивачем угоди № 2 від 28 листопада 2011 року, підписаної між сторонами до замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 року та договору № 1201/П від 01.12.2006 року - у зв'язку із підписанням графіку ремонту продольно - фрезерного станку мод. 6620 в ЦРМП від 03.02.2010 року, та встановленням Господарським судом Харківської області по справі 5023/3763/11 обставин невиконання робіт, сторони домовились, що угода № 1 від 15.10.2009 року та акти виконаних робіт № 09/1 кв від 31.02.2009 року, № 09/2 кв від 30.06.2009 року та № 09/3 кв від 30.092009 року підписані помилково та є анульованими. Зазначений доказ спростовує доводи відповідача про належне виконання робіт з посиланням на акт, який фактично сторонами скасовано.
Інших доказів, крім акту № 09/1кв та доповнення до нього, що підтвердили би вчасне, повне та якісне проведення обсягу робіт з доведення станку моделі 6620 до робочого стану, відповідач до матеріалів справи не надав. Доказів фактичного виконання прийнятих за актами від 17.02.2010 року, від 12.08.2009 року, від 01.03.2010 року, від 03.02.2010 року, від 15.09.2009 року зауважень, чи вчасного усунення недоліків за графіком ремонту від 03.02.2010 року, матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем у цій справі прийнятих на себе згідно замовлення № 15/1018 зобов'язань, ТОВ «Інтертранслогістик» спричинено збитки. Окремим доказом зазначеного є рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 по справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10), яким у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Інтертранслогістик» про зобов'язання підписати акти виконаних робіт з доведення станку моделі 6620 до робочого стану та стягнення вартості робіт було відмовлено. Одночасно з ТОВ «Інтертранслогістик» на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» стягнуто частково перераховану вартість таких підрядних робіт з доведення станку до робочого стану, відмовлено у стягненні фактично сплаченої на користь ФО-П ОСОБА_3 суми коштів та стягнуто значні санкції, що стало наслідком доведення підприємства позивача до банкрутства згідно наявної у матеріалах даної справи ухвали господарського суду Харківської області по справі № 5023/1625/12.
Згідно заявлених ТОВ «Інтертранслогістик» позовних вимог до стягнення з відповідача заявлено сума 114600,00 грн., яка становить обсяг перерахованої на користь відповідача суми коштів за невиконаний за актом № 09/1кв від 31.03.2009 року обсяг робіт.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу вимог статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
В даному разі, обставини справи свідчать про наявність господарського правопорушення у вигляді не проведення робіт відповідачем з доведення станку моделі 6620 до робочого стану, фактичного підписання за актами з ПАТ «Енергомашспецсталь» зобов'язання з усунення значних недоліків проведених робіт та не вчинення таких дій протягом встановлених графіком строків, в порушення прийнятих на себе за замовленням № 15/1018 зобов'язань та вимог ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України. Вина відповідача підтверджується в сукупності наведеними вище матеріалами (рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року по справі № 5023/3763/11, акти від 17.02.2010 року перевірки технічного стану поперечини станку, акт від 12.08.2009 року обстеження станку, акт від 01.03.2010 року обстеження станку, акт від 03.02.2010 року технічного стану продольно-фрезерного станку, акт від 15.09.2009 року приймання станку в ЦРМП, графік від 03.02.2010 року ремонту продольно-фрезерного станку).
Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем фактично перерахованої ФО-П ОСОБА_3 вартості робіт з доведення на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» станку 6620 до робочого стану, стягненні з ТОВ «Інтертранслогістик» на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» за неналежне виконання ФО-П ОСОБА_3 замовлення № 15/1018 суми коштів 1120000,00 грн. попередньої оплати за договором № 15/1018 від 18.06.2008 року, 27000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 356,17 грн. 3% річних, 240 грн. інфляційних, 22710,16 грн. витрат з державного мита по справі та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 2293961,51 грн. Розмір збитків у даній справі визначено відповідно до акту № 09/1кв від 31.03.2009 року.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За ч. 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Враховуючи, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що у встановленому господарським процесуальним Законом порядку, спростували би висновки суду згідно рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 по справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10), не надав первинних документів, що свідчили би про належне, якісне та вчасне проведення дефектації станку моделі 6620 чи фактичне складання та вчасну передачу позивачу специфікацій за електричною, механічною та гідравлічною частинами станку моделі 6620, не надав доказів на спростування підписаних значно пізніше акту № 09/01кв від 31.03.2009 року актів від 17.02.2010 року перевірки технічного стану поперечини станку, від 12.08.2009 року обстеження станку, від 01.03.2010 року обстеження станку, від 03.02.2010 року технічного стану продольно-фрезерного станку, від 15.09.2009 року приймання станку в ЦРМП, графік від 03.02.2010 року ремонту продольно-фрезерного станку, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 114600,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Судовою колегією не приймаються до уваги посилання представника відповідача про одночасну зміну підстав та предмету позову, оскільки з первісної позовної заяви ТОВ «Інтертранслогістик» вбачається, що фактичною підставою виникнення зобов'язання відповідача з відшкодування позивачу збитків зазначено договір № 1201/01 від 01.12.2006 року та замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 року, укладені між ТОВ «Інтертранслогістик» та ФО-П ОСОБА_3
Оцінюючи зміст заяви представника відповідача про пропуск строку позовної давності та застосування наслідків його спливу, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного. За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 ЦК України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення збитків, спричинених позивачу невиконанням робіт за замовленням. Суд звертає увагу, що факт спричинення позивачу збитків настав за наслідком набуття законної сили рішенням Господарського суду Харківської області по справі №5023/3763/11 (н.р. 64/246-10), у якій ставилося питання про стягнення з ТОВ "Інтертранслогістик" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" грошових коштів, тобто з моменту проголошення Харківським апеляційним господарським судом постанови про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а саме - 27.10.2011 року.
У частині позовних вимог ТОВ «Інтертранслогістик» про розірвання договору № 1201/01 від 01 грудня 2006 року, укладеного між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Інтертранслогістик», судова колегія вважає таку вимогу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. При цьому суд виходить із того, що матеріалами справи встановлено, що предмет договірного регулювання згідно умов договору № 1201/01 від 01.12.2006 року не передбачав виконання відповідачем робіт з доведення станку моделі 6620, що знаходиться в цеху ЦРМП на території заводу ВАТ «Енергомашспецсталь»: 84306, м. Краматорськ до робочого стану, оскільки обсяг робіт, внаслідок неналежного виконання яких позивачу спричинено збитки прийнятий відповідачем до виконання саме на підставі замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 року.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 526, 610, 611, 614, 629, 1166 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 193, 225 Господарського Кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61202, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранслогістик» (61099, м. Харків, вул. Рибалко, 37, к.10, код ЄДРПОУ 31827404) суму збитків в розмірі 114600,00 грн. та 2292,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог в задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписано 22.03.13 року
Головуючий суддя Сальнікова Г.І.
суддя Інте Т.В.
суддя Лаврова Л.С.