ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
25 березня 2013 року Справа № 913/240/13-г
Провадження №15/913/240/13-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м.Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Сватове Луганської області
про стягнення 35357,04 грн.,
Суддя Смола С.В.
Представники:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26595,20 грн., пені у розмірі 1147,60 грн., 30 % річних у розмірі 2295,20 грн. та штрафу у розмірі 5319,04 за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № Лг23-04-2012/2 від 23.04.2012.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.01.2013 було порушено провадження у справі та справа призначена до розгляду на 11.02.2013.
04.02.2013 від позивача поштою надійшло клопотання № 30/03 від 30.01.2013, в якому він просив розглянути справу без участі уповноваженого представника, за наявними та додатковими матеріалами; на виконання вимог ухвали суду надав суду додаткові документи.
20.02.2013 від позивача поштою надійшло клопотання № 14/2013 від 14.02.2013, за яким він відмовляється від позовних вимог в частині стягнення адвокатських (правових) послуг, у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в цій частині. Також, позивач надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.02.2013 з доказами його надіслання відповідачу та додаткові документи витребувані ухвалою суду.
05.03.2013 від позивача поштою надійшло клопотання № 30/03 від 28.02.2013 яким позивач надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду; просив вимоги позивача задовольнити у повному обсязі та розглянути спір за наявними та додатково наданими документами без участі уповноваженого представника.
Позивач та відповідач участі своїх повноважних представників в судовому засіданні 25.03.2013 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Сторони не скористались наданим їм правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами. Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.
Розгляд справи відкладався з 11.02.2013 на 25.02.2013; з 25.02.2013 на 25.03.2013.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (продавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) 23.04.2012 був укладений договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № Лг23-04-2012/2 від 23.04.2012 (далі - договір).
У пункті 1.1 договору вказано, що договір визначає умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу.
Згідно пункту 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних).
Відповідно до додатку 1 до вказаного договору, ціна товару за одну одиницю - 923,45 грн.; термін поставки - до 01.05.2012. Так позивачем було поставлено відповідачу насіння соняшнику «НС-Х-6045» у кількості 36 тон на загальну суму - 33244,20 грн.
Згідно із пунктом 2.2 договору, всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною, незалежно від того чи є в них посилання на даний договір.
Пункт 3.1 договору вказує, товар може передаватися покупцю партіями.
Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (пункт 4.7 договору).
Відповідно до умов договору, додатків до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 90000,00 грн.
Факт передачі товару відповідачу та його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною № ТЕ-0000222 від 27.04.2012, за якою був поставлений товар на загальну суму 33244,20 грн.
Пунктом 5.5. даного договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 20% від вартості товару попередньо оплачується покупцем в строк до 27.04.2012; 80% від вартості товару попередньо оплачується покупцем в строк до 01.10.2012.
Відповідач здійснив часткову оплату за договором договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № Лг23-04-2012/2 від 23.04.2012, що підтверджується банківською випискою від 26.04.2012 на суму 6649,00 грн. Станом на час звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за даним договором становить 26595,20 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В частині першій статті 627 Цивільного кодексу України, визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 694 Цивільного кодексу України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до положень частини другої статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, та застосування штрафних санкцій.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте відповідач оплату товару в повному обсязі не здійснив.
Згідно пункту 8.2 договору, за прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення) від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.
Відповідно до пункту 8.4 договору, покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 8.6 договору передбачає, що сторони згідно частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
Суд перевірив розрахунки основної заборгованості та штрафних санкцій зроблені, позивачем за текстом позовної заяви, та вважає їх обґрунтованим. За таких обставин позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь з відповідача 26595,20 грн. основного боргу, 1147,60 грн. пені, 2295,20 грн. 30 % річних та 5319,04 грн. штрафу, є обґрунтованими та задовольняються судом у повному обсязі.
Також позивачем було заявлено до стягнення 1100,00 грн. адвокатських витрат, згідно договору про надання адвокатських (правових) послуг № 09/2013 від 14.01.2013.
Позивач, клопотанням № 14/2013 від 14.02.2013 відмовився від стягнення адвокатських витрат про надання адвокатських (правових) послуг, у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в цій частині.
Стосовно заявлених вимог щодо стягнення витрат, які були сплачені за послуги адвоката господарський суд зазначає наступне. Відповідно частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже виходячи з вищенаведеного, витрати з оплати послуг адвоката не входять до складу позовних вимог, а складаються із сум перелічених в частині першій статті 49 Господарського процесуального кодексу України, які відносяться до судових витрат.
Стосовно судових витрат суд зазначає наступне. При розгляді доданих до позовної заяви № 24/4 від 22.01.2013 матеріалів, судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір судового збору, що підлягав до сплати за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, повинен складати 1720,50 грн., але позивачем було сплачено платіжним дорученням № 609 від 15.01.2013 суму - 1730,00 грн. Тобто, була допущена переплата судового збору в розмірі 09,50 грн., яка підлягає поверненню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
З огляду на вищевикладене позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 09,50 грн., у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, перерахований платіжним дорученням № 609 від 15.01.2013.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», адреса: м.Київ,
вул.Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 35076670,
26595,20 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 20 коп.) основного боргу,
1147,60 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 60 коп.) пені,
2295,20 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 20 коп.) 30% річних,
5319,04 грн. (п'ять тисяч триста дев'ятнадцять гривень 04 коп.) штрафу,
1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судових витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м.Київ, вул.Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 35076670, зайво сплачений судовий збір у сумі 09,50 грн. (дев'ять гривень 50 коп.), перерахований платіжним дорученням № 609 від 15.01.2013.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.03.2013.
Суддя С.В.Смола