Справа № 159/738/13-ц
Провадження № 2/159/352/13
м. Ковель 20.03.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області:
під головуванням судді Гордійчук І.В.,
при секретарі Конашук М.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної шкоди на утримання дітей по втраті годувальника,
12 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної шкоди на утримання дітей по втраті годувальника від джерела підвищеної небезпеки. Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік ОСОБА_6 був смертельно уражений електричним струмом від бетонозмішувача під час виконання будівельних робіт у ОСОБА_3 Вказаний бетонозмішувач ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_5 Вважає, що причиною нещасного випадку стала несправність бетонозмішувача і ОСОБА_3 як законний володілець джерела підвищеної небезпеки повинен нести відповідальність за шкоду, завдану цим джерелом підвищеної небезпеки. Після смерті чоловіка на її утриманні залишилося двоє малолітніх дітей, тому з урахуванням наведених обставин просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 кошти на відшкодування шкоди на утримання дітей. Збільшивши позовні вимоги з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати, просить стягнути за період з 01.09.2007р. по 01.02.2013р. - 34978грн. та надалі по 765грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття (т.2 а.с.15).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просила його задовольнити.
Представник позивача підтримав позов з тих підстав, що відповідальним за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а в даному випадку бетонозмішувачем, є його законний володілець. Бетонозмішувач був позичений у ОСОБА_5 ОСОБА_3, тому останній повинен нести відповідальність за шкоду, завдану бетонозмішувачем.
Відповідач заперечив проти позову, пояснив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видавали себе за висококваліфіковану бригаду робітників та за домовленістю повинні були працювати зі своїм бетонозмішувачем, але так як не змогли його доставити на будівництво, він позичив для них бетонозмішувач у ОСОБА_5 При позичці із ОСОБА_5 було обумовлено, що з бетонозмішувачем будуть працювати будівельники. Доручаючи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виконання будівельних робіт, вважав, що вони досвідчені будівельники, мають досвід користування електропристроями. Перед роботою бетонозмішувач перевірявся на справність ним разом із будівельниками, був справним, електрострум не пропускав. Вважає, що причиною ураження ОСОБА_6 електричним струмом стало недотримання померлим та ОСОБА_7 правил техніки безпеки.
Представник відповідача заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7, видаючи себе за висококваліфіковану бригаду робітників, обманним шляхом укладали договори підряду на виконання будівельних робіт, у той час не маючи досвіду роботи з електротехнікою. При укладенні договору підряду на виконання будівельних робіт, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обумовили, що готуватимуть будівельний розчин на бетонозмішувачі, належному батьку ОСОБА_7 Оскільки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не мали змоги доставити цей бетонозмішувач на будівництво, ОСОБА_3 позичив для них бетонозмішувач у ОСОБА_5 Лише під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_6 не вмів користувалися бетонозмішувачем, та спільно з ОСОБА_7 порушили правила техніки безпеки. Експлуатуючи бетонозмішувач, не застосували захисне заземлення, не підвісили кабель живлення, не використовували захисний одяг та взуття, не вимикали змішувач перед безпосереднім контактом з ним. Нехтуванням правилами безпеки і стало наслідком ураження ОСОБА_6 електрострумом.
Третя особа ОСОБА_5 заперечив проти позову та пояснив, що ОСОБА_3 позичив у нього бетонозмішувач не для себе, а для будівельників. Бетонозмішувач був справним, та перевірявся при передачі ОСОБА_3 Вважає, що причиною ураження ОСОБА_6 струмом стало недотримання правил техніки безпеки.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, представника відповідача, третьої особи, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання будівельних робіт у ОСОБА_3 внаслідок ураження електричним струмом від бетонозмішувача загинув найманий працівників - чоловік позивача ОСОБА_6
За змістом статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Виконання робіт може відбуватися з матеріалу підрядника та його засобами (ст. 839 ЦК України) або з матеріалу замовника (ст. 840 ЦК України).
З пояснень відповідача ОСОБА_3, показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язувалися за оплату за завданням ОСОБА_3 провести ремонтні роботи у будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_8 Відповідно ОСОБА_3 зобов'язувався прийняти та оплатити виконану ОСОБА_6 та ОСОБА_7 роботу.
Про надання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 послуг з виконання будівельних робіт ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_8 дізнались з оголошення та сприймали ОСОБА_6 і ОСОБА_7 як висококваліфіковану бригаду робітників з надання будівельних послуг. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було обумовлено об'єм роботи та плату.
Встановлені обставини вказують на те, що між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_6, ОСОБА_7 з другої сторони було усно укладено договір підряду на виконання будівельних робіт.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язувалися виконати обумовлену роботу з матеріалу ОСОБА_3 (пісок, цемент). При цьому попередньо сторонами було домовлено, що при виконанні будівельних робіт підрядники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 використовуватимуть бетонозмішувач, належний батьку ОСОБА_7 Однак, доставити цей бетонозмішувач на будівництво не змогли. Тому, ОСОБА_3 позичив бетонозмішувач у ОСОБА_5, який і використовували підрядники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при виконанні робіт у замовника ОСОБА_3
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір позички бетонозмішувача, що випливає з наступного.
Відповідно до ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. Згідно зі ст. 828 ЦК України договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_5, ними було досягнуто домовленості з приводу позички бетонозмішувача. ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_3 передав йому безоплатно бетонозмішувач на три дні для виконання робітниками будівельних робіт у його будинку. При цьому ОСОБА_3 особисто доставив бетонозмішувач на будівництво та надав його у користування підрядникам ОСОБА_6 і ОСОБА_7 для виконання ними будівельних робіт. ОСОБА_3 з участю підрядників перевірив бетонозмішувач на справність, особисто підключив його до електромережі.
Як пояснив відповідач ОСОБА_3 та вбачається з показань свідка ОСОБА_7, підрядники не оплачували замовнику використання бетонозмішувача. Обумовлений розмір оплати за виконану роботу з урахуванням того, що підрядники не виконуватимуть роботу на власному бетонозмішувачі, не зменшувався. Доказів того, що бетонозмішувач був позичений у ОСОБА_5 підрядниками ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 у матеріалах справи не має, під час розгляду справи таких обставин не встановлено.
ОСОБА_3 безоплатно позичив бетонозмішувач у ОСОБА_5 на три дні та за його згодою допустив до користування бетонозмішувачем будівельників - ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Наведені обставини вказують, що саме ОСОБА_3 на правовій підставі в силу договору позички володів бетонозмішувачем на момент виконання будівельних робіт ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Відповідно на нього, як на користувача, згідно зі ст. 833 ЦК України покладався обов'язок з утримання позиченого бетонозмішувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України та згідно з роз'яснень, викладених у пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
За змістом вказаних норм використання бетонозмішувача, який застосовується для будівельних робіт з приєднанням до електричних мереж, є джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Винятки із цього правила встановлено у ч. 3, ч. 5 даної норми ЦК України, згідно якими особа, яка на відповідній правовій основі володіє джерелом підвищеної небезпеки, звільняється від обов'язку відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у випадках неправомірного заволодіння третьою особою джерелом підвищеної небезпеки, завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Із змісту даної норми закону випливає, що особа, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану цим джерелом підвищеної небезпеки шкоду без врахування її вини.
У справі встановлено, що ОСОБА_6 загинув унаслідок ураження електричним струмом під час виконання робіт на позиченому ОСОБА_3 у ОСОБА_5 бетонозмішувачі. Такі обставини підтверджуються поясненнями відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_5, показаннями свідка ОСОБА_7, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 4 квітня 2008 року за фактом смерті ОСОБА_6
Неправомірного заволодіння третьою особою бетонозмішувачем або ж завдання шкоди внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого ОСОБА_6 (бажання досягнути шкідливого результату) у справі не встановлено.
На доводи сторони відповідача про недотримання потерпілим ОСОБА_6 правил техніки безпеки, що стала причиною ураження струмом, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 1193 ЦК України та роз'яснень, викладених в абз. 6 п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4, вина потерпілого не враховується у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.
ОСОБА_6 загинув унаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - увімкненого в електромережу бетонозмішувача, яким на законній підставі володів ОСОБА_3 Тому, на відповідачі ОСОБА_3 лежить обов'язок по відшкодуванню шкоди.
Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Дитині, до досягнення вісімнадцяти років, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
На утриманні ОСОБА_6 на день його смерті перебувало двоє малолітніх дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 10-12). Тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1200 ЦК України розмір відшкодування шкоди на двох дітей складає 2/3 доходу ОСОБА_6 Оскільки на день смерті ОСОБА_6 офіційно не працював, розмір відшкодування слід визначити, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи розмір мінімальної плати з 01.09.2007 року по 31.01.2013 року з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей підлягає стягненню 34978,63грн., виходячи з таких розрахунків.
З 01.09. по 30.09.2007 року - 293,33грн. (мінімальна заробітна плата за цей період 440грн. х 2/3 х 1 місяць = 293,33грн.), з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. - 919,99грн. (460грн. х 2/3 х 3 місяці), з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. - 1029,99грн. (515грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. - 2100грн. (525грн. х 2/3 х 6 міс.), з 01.10.2008р. по 30.11.2008р. - 726,66грн. (545грн. х 2/3 х 2 міс.), з 01.12.2008р. по 31.03.2009р. - 1613,33грн. (605грн. х 2/3 х 4 міс.), з 01.04.2009р. по 30.06.2009р. - 1249,99грн. (625грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. - 1260грн. (630грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.10. по 31.10.2009р. - 433,33грн. (650грн. х 2/3 х 1міс.), з 01.11.2009р. по 31.12.2009р. - 992грн. (744грн. х 2/3 х 2 міс.), з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. - 1737,99грн. (869грн. х 2/3 х 3міс.), з 01.04.2010р. по 30.06.2010р. - 1767,99грн. (884грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. - 1776грн. (888грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.10.2010р. по 30.11.2010р. - 1209,33грн. (907грн. х 2/3 х 2 міс.), з 01.12. по 31.12.2010р. - 614,66грн. (922грн. х 2/3 х 1 міс.), з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. - 1881,99грн. (941грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. - 3840грн. (960грн. х 2/3 х 6 міс.), з 01.10.2011р. по 30.11.2011р. - 1313,33грн. (985грн. х 2/3 х 2 міс.), з 01.12. по 31.12.2011р. - 669,33грн. (1004грн. х 2/3 х 1 міс.), з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. - 2145,99грн. (1073грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. - 2187,99грн. (1094грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.07.2012р. по 30.09.2012р. - 2203,99грн. (1102грн. грн. х 2/3 х 3 міс.), з 01.10.2012р. по 30.11.2012р. - 1490,66грн. (1118грн. х 2/3 х 2 міс.), з 01.12. по 31.12.2012р. - 756грн. (1134грн. х 2/3 х 1 міс.), з 01.01.2013р. по 30.01.2013р. - 764,66грн. (1147грн. х 2/3 х 1 міс.). Всього 34978,63грн.
Позивачем визначено період, за який заявлено меншу суму відшкодування, ніж визначена вона судом, тому з урахуванням ч. 1 ст. 11 ЦПК України стягненню підлягає заявлена позивачем сума - 34978грн.
Надалі слід стягувати з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей 764,66грн. щомісячно (мінімальна заробітна плата 1147грн. х 2/3 = 764,66грн.), а не 765грн., як просить позивач.
Визначаючи порядок розподілу судових витрат, суд з урахуванням положень п. п. 1, 4, 10 ст. 80, ст. 88 ЦПК України визначив ціну позову на рівні 62505,76 грн. (764,66 х 36міс. + 34978 = 62505,76), та керуючись ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 625,05грн., та на користь позивача 50грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи, понесених нею при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 827, 828, 833, 837, 839, 840, 1187, 1193, 1200 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 одноразово на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, - 34978 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) гривень на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника за період з 1 вересня 2007 року по 31 січня 2013 року.
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, - 764 (сімсот шістдесят чотири) гривні 66 копійок, починаючи з 1 лютого 2013 року і до досягнення дітьми повноліття.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 625 (шістсот двадцять п'ять) гривень 05 (п'ять) копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50 (п'ятдесят) гривень понесених нею витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: І. В. Гордійчук