Справа № 159/783/13-а
Провадження № 2-а/159/37/13
м. Ковель 14.03.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді АГЕЄВОЇ Є.О.,
з участю секретаря КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - КОЛЯДИ Д.І,, ЗІНЧУК Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Ковелі та Ковельському районі про скасування рішення № 3 від 10.01.2013 року комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення та зобов'язати призначити пенсію за віком,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Ковелі та Ковельському районі в якому прохає скасувати рішення № 3 від 10.01.2013 року комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення та зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Ковелі та Ковельському районі призначити позивачу пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, яка виховала її до шестирічного віку, згідно ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2013 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що є матір'ю ОСОБА_5, яка являється інвалідом ІІ групи з дитинства, а тому має право на пенсію за віком як матір інваліда з дитинства, яка виховала її до 6-річного віку, згідно ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач, 02.01.2013 року звернулась до УПФ з заявою про призначення їй пенсії з 01.01.2013 року та рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 10.01.2013 року № 3 в призначенні пенсії позивачу відмовлено. Підставою для відмови у призначенні пенсії слугувало те, що позивачем не подано документів про те, що дитина-інвалід з дитинства мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Вказує, що чинним законодавством України не обмежується право на пенсію за віком після досягнення 50-річного віку, якщо дитина була визнана дитиною-інвалідом не до досягнення 6-річного віку, а пізніше. Таке обмеження встановлено відповідачем, тому їй неправомірно відмовлено у призначенні пенсії. Прохає скасувати рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення Управління пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі від 10.01.2013 року № 3 та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, відповідно до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2013 року.
В судовому засіданні позивач та її представник позивача позов підтримали повністю, з підстав, викладених у заяві, прохають його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що позивачу правомірно було відмовлено у призначенні пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки згідно п. 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок ЛЛК про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Оскільки до шестирічного віку дитина інвалідом не визнавалась, то у позивача відсутнє право на дану пенсію. Прохає в задоволенні позову відмовти з мотивів його безпідставності.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується копією свідоцтва про народження, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням № 3 від 10.01.2013 року комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, яка виховала його до 6-річного віку, згідно ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абз. 3 ч.3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю документів підтверджуючих, що дитина-інвалід з дитинства мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).
Положеннями п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються також і документи про народження дитини та виховання її до восьмирічного, з 01.01.2006 - шестирічного віку чи про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону);
Згідно з положеннями абз. 3 ч.3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Пунктом 25 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, визначено, що визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Таким чином, для підтвердження права на пенсію, відповідно до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу, позивачу необхідно було подати до УПФ документи про визнання дитини заявника дитиною-інвалідом до досягнення нею шестирічного віку.
З копії виписки з постанови ЛКК від 11.06.2012 року вбачається, що захворювання ОСОБА_5, 1984 року народження виникло у віці до 6 років, але вона не входило до «Переліку медичних показів, що дають право на отримання соціальної допомоги на дітей -інвалідів з дитинства у віці до 16 років», згідно наказу МОЗ СРСР № 1265 від 14.12.1979 року, тому ОСОБА_5 не визнавалась дитиною-інвалідом до шестирічного віку.
Оскільки донька позивача ОСОБА_5 до шестирічного віку не визнавалась дитиною-інвалідом, а тому позивач не має права на призначення пенсії за віком, як матір інваліда з дитинства, відповідно до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абз. 3 ч.3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 68, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
В позові ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Ковелі та Ковельському районі про скасування рішення № 3 від 10.01.2013 року комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення та зобов'язати призначити пенсію за віком відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий:Є. О. Агеєва