26.03.2013 року Справа № 5013/1380/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О.- доповідача,
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Вовк Ю.В.
за участю представників сторін, які були присутні в судовому засіданні 19.03.13р.
від відповідача: Петров А.О. представник, довіреність №117-юр від 15.03.12;
представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012 р. у справі № 5013/1380/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", м. Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 6 368 136,95 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012 р. у справі №5013/1380/12 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 5 538 167,22 грн., з яких: 4 733 610,64 грн. - основний борг; 102 371,43 грн. - 3 % річних, 35 503,55 грн. - інфляційні втрати; 256 468,70 грн. - пеня; 410 212,90 грн. - штраф, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 56 654,40 грн. Провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 82 686,36 грн. припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012 року у справі № 5013/1380/12.
Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, суд зобов'язаний був дослідити не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто прийняти до уваги не лише негативні наслідки, які настануть у відповідача, а і негативні наслідки, спричинені ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від прострочення виконання зобов'язання, а також зменшення розміру штрафних санкцій. Позивач також зазначає, що його підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України. Крім того, скаржник посилається на те, що відповідно до звіту про фінансові результати за перше півріччя 2012р. за невиконання зобов'язань контрагентами збиток компанії складає 4 458 295 грн. Також позивач зазначає, що Вищий господарський суд України в наведених в апеляційній скарзі постановах дійшов висновку, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні п.3 ст.83 ГПК України та підставою для зменшення неустойки. Що стосується вимог про стягнення 7% штрафу, то договором купівлі-продажу природного газу передбачена сплата штрафу в разі прострочення понад 30 днів, відповідачем договір підписаний та скріплений печаткою.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 19.02.2013 року.
Розпорядженням керівника апарату суду Малої О.В. від 19.02.13р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, справу 5013/1380/12 передано судді-доповідачу Лотоцькій Л.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.13р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого Лотоцької Л.О.(доповідач), суддів Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С., та призначено в судовому засіданні на 19.03.13р.
19.03.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.13р.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для перегляду справи, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30.09.11 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"- Продавець та спільним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" Покупець було укладено договір № 14/2432/11 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір).
За умовами Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).
Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що Продавець передає Покупцеві з 01.10.11 р. по 31.12.12 р. газ в обсязі до 5750,600 тис. куб.м.
Згідно з п. 3.1. Договору Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Ціну газу сторони погодили у розділі 5 Договору.
Так, відповідно до п.п. 5.1.- 5.2. Договору, ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ; ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 700,76 грн. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн. Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.
Пунктом 5.3. Договору визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до пункту 5.2. цього Договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів.
Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Також сторони в п. 6.3 Договору домовилися, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Розділом 7 Договору визначена відповідальність сторін.
Так пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1. Договору).
Договір підписаний повноважними представниками Продавця та Покупця та скріплений круглими печатками сторін.
30.09.11 р. сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої з 01.10.11 р. пункт 5.2. статті 5 Договору викладено у наступній редакції:
"Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4 139,57 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн." (а.с. 14 том 1).
11.10.11 р. сторонами укладена Додаткова угода № 2 до Договору, якою п. 5.2. Договору з 11.10.11 р. викладено в наступній редакції:
"Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.
У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн." (а.с. 15 том 1).
19.01.12 р. сторонами була укладена Додаткова угода № 3 до Договору, якою викладено в новій редакції п. 5.2. Договору, а саме:
"Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 509,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 579,18 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ до тарифу на транспортування газу - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 грн.".
Сторонами також викладено в новій редакції платіжні реквізити Продавця в ст. 12 "Адреси та реквізити сторін" Договору.
Додаткові угоди до Договору є невід'ємними частинами Договору, підписані представниками сторін та скріплені круглими печатками підприємств.
На виконання умов договору позивач протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року за відповідними актами приймання-передачі поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 13 627 848,34 грн.
Однак відповідачем зобов'язання за договором по оплаті отриманого природного газу виконані частково. Заборгованість на час розгляду справи складає 4 773 610,64 грн.
У зв'язку із несвоєчасною оплатою позивачем на суму боргу нараховані пеня у розмірі 512 937,40 грн., 7% штрафу - 820 425,80 грн., три проценти річних - 102 371,43 грн. та 35 503,55 грн. інфляційних втрат.
Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення до 10% від заявленої суми пені та 7% штрафу.
Розглянувши клопотання, суд першої інстанції задовольнив його частково, зменшивши розмір пені та штрафу на 50%.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідне де вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 231 Господарського кодексу України встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, (п.1). У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), (ч.4).
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Дослідивши наявність передбачених ст.233 ГКУ України, ст.551 ЦКУ України підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів, з урахуванням постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, із змінами від 23.03.12р., зазначає, що на час розгляду справи ступінь виконання зобов'язання відповідачем складає 64%. Сума нарахованих санкцій є значною та складає фактично 30% від суми боргу.
За таких обставин колегія суддів погоджується із зменшенням на 50% розміру штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012 р. у справі № 5013/1380/12 залишити без змін.
Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С.Євстигнеєв
.