2/604/12/13
13 березня 2013 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Могачевської В.Й.
при секретарі за участі Реєнт Г. М.
представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 про стягнення орендної плати та штрафних санкцій ( індексації з урахуванням інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми ), -
23 липня 2010 року позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_7, Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації про розірвання договору купівлі - продажу від 15 червня 2007 року та визнання недійсним реєстрації права власності на нерухоме майно. 30 серпня 2010 року позивачі подали заяву про доповнення позовних вимог, в якій просили стягнути з ОСОБА_8 штрафні санкції за неналежне виконання умов договору, а з ОСОБА_7 орендну плату за договором оренди № 1 від 01. 04. 2008 року.
Рішенням Підволочиського районного суду від 27 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 грудня 2010 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі - продажу від 15 червня 2007 року, визнання недійсною реєстрації права власності спірного майна за ОСОБА_8, стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання вказаного договору купівлі - продажу, стягнення орендної плати по договору оренди відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.
Ухвалою колегії судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2012 року було частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 грудня 2010 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
12 вересня 2012 року позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 подали заяву про уточнення ( зменшення ) позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_8 штрафних санкцій, індексації з урахуванням інфляції і трьох відсотків річних з простроченої суми грошового зобов"язання та з ОСОБА_7 орендної плати, індексації з урахуванням інфляції за час прострочення, трьох відсотків річних з простроченої суми грошового зобов"язання .
Ухвалою суду від 18 жовтня 2012 року були роз"єднані позовні вимоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_7, Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації, визнання недійсною реєстрації, стягнення орендної плати та штрафних санкцій за неналежне виконання договору у самостійні провадження, зокрема позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 орендної плати та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору оренди у самостійне провадження, що й стало предметом даного судового розгляду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі в своїй заяві від 30.08.2010 року посилалися на те, що 01. 04. 2008 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5 ( орендодавцями ) та ОСОБА_7 ( орендарем ) було укладено договір оренди № 1, згідно з п. 3.1 якого орендна плата становить 50000 ( п"я тдесят тисяч ) гривень на рік .
П. 3.2 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати буде змінюватись на індекс інфляції.
Згідно з п. 5.1 договору оренди він діє з моменту його підписання до 01. 04. 2009 року, а в разі, якщо жодна із сторін не заявила про припинення його дії, то договір продовжується на наступний рік.
З урахуванням того, що за даним договором не було здійснено жодної проплати, просили стягнути з відповідача орендну плату з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 66939 ( шістдесят шість тисяч дев"ятсот тридцять дев"ять ) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_6 та 66939 ( шістдесят шість тисяч дев"ятсот тридцять дев"ять ) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_5, привівши розрахунок орендної плати за договором оренди № 1 від 01. 04.2008 року згідно з рекомендаціями Верховного Суду України в Листі № 62-97 від 03.04. 1997 року за період з квітня 2008 року по липень 2010 року.
При цьому позивачі посилалися на те, що п. 3.1 Договору оренди, орендна плата становить 50000 грн. за 307.1 кв. м. на рік.
У п. 3.2 Договору обумовлено, що розмір орендної плати буде змінюватися на індекс інфляції. Строк дії Договору до 01.04. 2009 року, а в разі, якщо жодна із сторін не заявила про припинення його дії, то договір продовжується на наступний рік.
12 вересня 2012 року позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 подали заяву про уточнення ( зменшення ) позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_8 штрафних санкцій, індексації з урахуванням інфляції і трьох відсотків річних з простроченої суми грошового зобов"язання та з ОСОБА_7 орендної плати, скоригованої на індекс інфляції та три відсотки річних з простроченої суми грошового зобов"язання.
Враховуючи розподіл часток у праві власності на комплекс цегельного заводу на час продажу ( 29/100 ОСОБА_5 та 71/100 ОСОБА_6 ) просили стягнути:
- на користь ОСОБА_5 15689.09 грн. , з яких : 11957.53 орендної плати; 2499.12 грн - індексації з урахуванням інфляції за час прострочення та 1232.44 грн, - три проценти річних від простроченої суми грошового зобов"язання - на користь ОСОБА_6 - 38411. 27 грн , з них.- 29275.34 грн. орендної плати; 6118.55 грн. індексації , а також судові витрати, з врахуванням інфляції; 3017.37 грн. три проценти річних.
Також просили стягнути судові витрати, в тому числі пов"язані з проведенням експертного економічного дослідження ТВ КНДІСЕ № 4244 від 28. 08. 2012 р. на суму 235.68 грн.
Зменшуючи розмір позовних вимог позивачі свої вимоги аргументували тим, що 26.01. 2009 року було здійснено незаконну реєстрацію права власності на комплекс цегельного заводу за іншою особою ( ОСОБА_8 ) то було би нелогічним нараховувати і стягувати орендну плату за об"єкт, який хоч і незаконно, але офіційно вибув на той час з права власності позивачів. Тому розрахунок орендної плати вони провели за період з 01. 04. 2008 року по 26.01. 2009 року, а не по липень 2010 року ( як в заяві від 30.08. 2010 року ), що становить 301 календарний день ( квітень 30 дн. + травень 31 дн. + червень 30 дн. + липень 31 дн. + серпень 31 дн. + вересень 30 дн. + жовтень 31 дн. + листопад 30 дн. + грудень 31 дн. + січень 26 дн = 301 день ).
Розмір орендної плати на день становить 136.98 грн ( 50000 : 365 = 136.9863 ). ( 301 день * 136.98 = 41232.88 грн).
В ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено _ боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Для забезпечення достовірності розрахунку суми інфляції та трьох процентів річних ними забезпечено належний і допустимий доказ у виді висновку експертного економічного дослідження № 4244 від 28. 08. 2012 року.
Згідно даного висновку, за період з 01. 04. 2009 року по 03. 09. 2012 року до суми 41232.88 грн. одержано індексацію в сумі 8617.67 та 3% річних в сумі 4249. 81 грн.
В судовому засіданні позивачі змінені позовні вимоги підтримали, зіславшись на обставини викладені в заяві. При цьому просили врахувати що договір оренди між ними було укладено 01 квітня 2008 року. З усіма пунктами даного договору він погодився, особисто підписував договір оренди і після його підписання використовував орендоване приміщення для виготовлення цегли. В січні 2008 року ОСОБА_7 був зареєстрований як підприємець і в період з червня по жовтень в нього працювало вісім найманих працівників, з якими він укладав трудові договори, нараховував і виплачував заробітну плату, що свідчить про те, що він використовував передане йому в оренду обумовлене договором приміщення.
Відповідач ОСОБА_7, його представник ОСОБА_4 , який також представляє інтереси ОСОБА_8 позовні вимоги заперечили. При цьому повідомили, що позивачі, подавши заяви про уточнення позовних вимог від 20 . 08. 2010 року та 03. 09. 2012 року ( подана до суду 20. 09 . 2012 року ) порушили вимоги ч. 2 ст. 31 ЦПК України, оскільки ЦПК України не передбачено уточнення позовних вимог. Так як у відповідності до вимог ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред"явити зустрічний позов, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач пред"явити зустрічний позов.
Фактично позивачі пред"явили новий позов, а тому їх вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.
Крім того вважають що договір оренди житлового приміщення від 01. 04. 2008 року є недійсним з моменту його укладення, виходячи з наступного :
- відповідно до п. 2.3.1 договору оренди від 01. 04. 2008 року орендодавець зобов"язаний в трьох денний термін після підписання договору передати орендарю по акту орендоване приміщення з характеристикою технічного стану, чого в даному випадку зроблено не було, що свідчить про те, що не було здійснено фактичної передачі приміщення з характеристикою технічного його стану, а також те, що орендодавець взяті на себе зобов"язанння за договором оренди № 1 від 01.04. 2008 року не виконав, у встановлений термін після підписання договору не здійснив передачу приміщення, яке визначено в п. 1.1 зазначеного договору, по акту приймання передачі з характеристикою технічного стану даного приміщення. Таким чином договір оренди № 1 від 01.04. 2008 року є недійсним з моменту його укладання, оскільки орендодавцем не було здійснено фактичної передачі приміщення визначеного в п.1.1 договору.
Крім того, договір оренди приміщення загальною площею 307.1 кв. м. від 01.04. 2008 року не пройшов державної реєстрації у нотаріуса, що передбачено чинним законодавством, а саме, якщо ОСОБА_10 є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, а особою , відповідальною за нарахування та сплату ( перерахування ) податку до бюджету є платник податку ( орендодавець ).
Згідно ст. 220 ЦК України у разі недотримання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним, тобто вважається недійсним з моменту його укладення, що й має місце в даному випадку, оскільки орендодавець жодних податків до державного бюджету не нараховував і не сплачував
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_6 та його представника, представника позивачки ОСОБА_5 - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_7 та його представника , який одночасно представляє інтереси ОСОБА_8, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що 01 квітня 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 ( Орендодавець ), який діє на підставі права власності з однієї сторони та ОСОБА_7 ( Орендар ) з другої сторони, уклали договір оренди № 1 .
Згідно умов даного договору ( п. 1.1 ) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення загальною площею 307.1 м. кв. за адресою : АДРЕСА_1
Орендар зобов"язався : в 3 - х денний строк після підписання договору прийняти від орендодавця приміщення по акту прийому - передачі ( п. 2.1.1 ) ; використовувати орендовані приміщення за цільовим призначенням, відповідно до виду діяльності Орендаря ( п. 2.1.2) ; вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, яка є договірною, формується, встановлюється та застосовується відповідно до Постанови КМ України № 1998 від 18.12. 1998 року « Про удосконалення порядку формування цін ». На дату укладання договору становить 50000 грн. за 307.1 м. кв., в тому числі ПДВ (п .2.1.3 ; 3.1 договору ).
Орендодавець зобов"язувався в трьохденний термін після підписання договору передати Орендарю по акту відповідне приміщення з характеристикою технічного його стану ( п. 2.3.1 ).
Розмір орендної плати буде змінюватися на індекс інфляції, а також може бути змінений за взаємною домовленістю сторін або у випадках зміни законодавства України щодо індексації основних засобів, зміни амортизаційних відрахувань, податків та ін.. При цьому внесені законодавством зміни є обов"язковою підставою для обох сторін по зміні орендної плати ( п. 3.2 ).
За невиконання або неналежне виконання зобов"язань по даному договору, винна сторона несе відповідальність у відповідності до чинного законодавства України ( п.4.1 ) .
Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 01.04. 2009 року ; дія договору продовжується на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила про припинення його дії ( п. п. 5.1, 5.2 ).
В законі України « Про оренду державного та комунального майна » визначено поняття оренди, підстави та порядок укладення договору, відповідальність сторін та інше.
Зокрема, в ст. 2 Закону України « Про оренду …» зазначено - орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності ( ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 10. 01. 2008 року, на облік ДПІ взято 12. 01. 2008 року. Види діяльності : виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів з випаленої цегли та роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань. З 01.04. 2008 року ( день підписання договору оренди № 1 ) по 01. 04. 2009 року платник перебував на спрощеній системі оподаткування. Згідно поданої звітності за 2008 рік обсяг виручки від реалізації склав 37400.00 грн. в 2008 році в ФОП ОСОБА_7 працювали вісім осіб ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, про що свідчить відповідь Державного реєстратора Підволочиської РДА № 68 від 06.03. 2013 року; відповідь начальника ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області № 6/0/29-13 від 02.01. 2013 року та довідка начальника Управління Пенсійного фонду України № 1054/02 від 11. 03. 2013 року з якої видно, що за період з липня по грудень 2008 року ОСОБА_7 нараховував і сплачував податки до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, що стверджується довідкою начальника Управління Пенсійного фонду України № 1054/02 від 11. 03. 2013 року. ПП ОСОБА_8 зареєстрований в управлінні 16.07. 2009, внесків до Пенсійного фонду як суб"єкт підприємницької діяльності за 2007 - 2009 роки не сплачував, що спростовує твердження ОСОБА_7 дані ним в судовому засіданні що він діяв від імені ОСОБА_8 і представляв його інтереси підписуючи договір оренди, який був підписаний 01. 04. 2008 року.
Посилання відповідача і його представника на недійсність договору оренди, оскільки він не був нотаріально посвідчений, не було складено акту прийомки - передачі майна, було порушено публічний порядок, так як позивачам було відомо, що вони 15 червня 2007 року уклали договір купівлі - продажу майнового комплексу цегельного заводу в селі Остап"є Підволочиського району ОСОБА_8 і одержували за це завдаток в сумі 50000 грн. а тому в них не було правових підстав передавати частину цього ж майна в оренду, а також на те, що позивачі, всупереч вимогам ч. 2 ст. 31 ЦПК України 20 серпня 2010 року та 12 вересня 2012 року звернулися з заявою про доповнення і уточнення позовних вимог, що не передбачено нормами ЦПК, не можуть бути підставою для відмови у задоволені позовних вимог з урахуванням наступних вимог.
Договір укладений в письмовій формі, як того вимагає ст. 208 ЦК України, підписаний позивачами і відповідачем.
При його підписанні дотримані вимоги ст. ст. 10 Закону « Про оренду…» - зазначені істотні умови договору : об'єкт оренди, термін дії, розмір орендної плати ; ст.12 Закону « Про оренду…» в якій вказано - договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, в п. 5.1 зазначено є посилання на те, що договір вступає в дію з моменту його підписання, що також не порушує вимог ст. 203 ЦК України яка передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 Закону « Про оренду… » якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених договором оренди не передасть орендареві об'єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди.
Відповідач використовував орендоване приміщення за призначенням, наймав працівників, які випалювали цеглу, про що свідчать вищезгадані довідки ДПІ, Управління пенсійного фонду України в Підволочиському районі, копії трудових договорів між відповідачем ОСОБА_7 та найманими ним працівниками від 26 червня 2008 року та 01. липня 2008 року, зареєстрованим в Підволочиському районному центрі зайнятості, а також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_18
Жодна із сторін - ні позивачі, ні відповідач не висували вимог ( не подавали позовних заяв ) щодо недійсності договору оренди чи визнання його неукладеним, хоч в своїх запереченнях відповідач посилався на порушення вимог закону, однак з таким позовом до суду не звертався.
Посилання відповідача і його представника на те, що 15 червня 2007 року позивачі продали, а ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_8 купив комплекс розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 307.1 м. кв., в склад якого входила піч для випалу цегли після чого власником став ОСОБА_8 , а тому позивачі, які перестали бути власниками не мали права на його відчуження, спростовується договором купівлі - продажу від 15 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1417 в п. 11, в якому зазначено - право власності на комплекс виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору після повного розрахунку ( який мав бути здійснений до 01 грудня 2008 року шляхом передачі грошей готівкою ( п. 5 договору ) за проданий комплекс. Факт повного розрахунку підтверджується нотаріально посвідченою заявою продавця про розрахунок. Такої заяви до справи не долучено . Рішенням Підволочиського районного суду від 19 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили було розірвано цей договір купівлі - продажу комплексу цегельного заводу та визнано недійсною реєстрацію права власності не нерухоме майно від 15 червня 2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5 з однієї сторони як продавцями та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 як покупцями з іншої сторони .
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено - боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Так як ОСОБА_7 користуючись орендованим майном не сплачував орендну плату, з нього на користь позивачів слід стягнути заборгованість за оренду приміщення за період з 01 квітня 2008 року по 03 .09. 2012 року становить 26 січня 2009 року ( по день реєстрації права власності на комплекс цегельного заводу за ОСОБА_8 ) в сумі 41232.88 грн ( розрахунок наведено вище) , а також суму індексації з урахуванням рівня інфляції та три проценти річних, за період з 01. 04. 2009 року по 03.09. 2012 року в сумі 12867.48 грн , з яких 8617.67 грн. - інфляції та 4249.81 грн - 3 % річних ( сума індексації з урахуванням рівня інфляції визначена висновком № 4244 експертного економічного дослідження від 28 серпня 2012 року спеціалістом Тернопільського відділення КНДІСЕ за зверненням представника позивачки ОСОБА_5- ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат відносяться також витрати пов"язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
З акту № 80 від 28.08. 2012 року здачі - приймання висновку спеціаліста № 4244 за заявою від 23. 08. 2012 року видно, що складання висновку спеціалістом замовником було сплачено 235 ( двісті тридцять п"ять ) гривень 68 копійок. Вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_5
Керуючись ст. 57, 64, 88, 204, 212, 213, 224 -226 ЦПК України, ст. 16, 203, 204, 208, 526 , 527, 530, 625 ЦК України , ст. ст. 2, 10, 12, 13, 19 Закону України « Про оренду державного та комунального майна », суд, -
Позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на їх користь заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди № 1 від 01 квітня 2008 року , індексації із врахуванням інфляції за час прострочення та три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання та судові витрати, пов'язані з проведенням економічного дослідження ТВ КНДІСЕ №4244 від 28.08. 2012 року.
На користь ОСОБА_5 стягнути 15689 ( п"ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев"ять ) гривень 09 копійок , з яких 11957 ( одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім ) гривень 53 копійки орендної плати; 2499 ( дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять ) гривень 12 копійок індексації з урахуванням інфляції за час прострочення; 1232 ( одну тисячу двісті тридцять дві ) гривні 44 копійки - три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання та 235 ( двісті тридцять п'ять ) гривень 68 копійок судових витрат.
На користь ОСОБА_6 38411 ( тридцять вісім тисяч чотириста одинадцять ) гривень 27 копійок, з них : 29275 ( двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять ) гривень 35 копійок орендної плати; 6118 ( шість тисяч сто вісімнадцять ) гривень 55 копійок індексації з урахуванням інфляції за час прострочення ; 3017 ( три тисячі сімнадцять ) гривень 37 копійок три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :