Іменем України
Справа № 0616/5961/12
провадження у справі № 2/0285/156/13
13 березня 2013 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
В складі: головуючої - судді Савицької Л. Й.
при секретарі Кравець І. А.
з участю прокурора Капустіна О. М.
представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новограді-Волинському цивільну справу за позовом Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Новоград-Волинської міської ради, третя особа управління Держземагенства у Новоград-Волинському районі про скасування рішення сесії та зобов'язання вчинити дії, -
В листопаді 2012 року прокурор в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом та просив скасувати рішення сесії Новоград-Волинської міської ради № 46 від 29 січня 1997 року «Про передачу у приватну власність, надання у користування земельних ділянок і про інші питання земельних відносин» в частині надання у користування відділу житлово-комунального господарства міської ради в постійне користування під кладовище земельної ділянки загальною площею 6,68га., з яких 6,13га. для розміщення кладовища та 0,73 га. на дорогу для під'їзду по вулиці Чижівській Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району та про зобов'язання Новоград-Волинську міську раду здійснити викуп належної ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,85 га. на якій розташовано міське кладовище на території Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на 1997 рік земельна ділянка перебувала у користуванні КСП ім. Шевченка, а тому рішення міської ради від 29.01.1997 року є незаконним, а його прийняття стало наслідком порушення спадкових прав. Посилається на те, що на підставі рішення сесії Чижівської сільської ради від 05.08.2004 року погоджено розроблений проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Шевченка, затвердженого зборами власників земельних часток (паїв), за розпорядженням голови районної державної адміністрації затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та прийнято рішення видати державні акти на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв). До земельної ділянки на якій розміщено кладовище, увійшла земельна ділянка ОСОБА_5, на яку відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом мають його спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Однак вони у зв'язку з викладеним вище не мають можливості на свій розсуд вільно користуватися та розпоряджатися майном та виготовити правовстановлюючі документи на нього. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечують проти викупу земельної ділянки на якій знаходиться кладовище. Міською радою заходи до поновлення порушених земельних прав не вживаються, питання викупу зазначених земельних ділянок не приймається.
11.12.2012 року ухвалою суду було залучено управління Держземагенства у Новоград-Волинському районі в якості третьої особи без самостійних вимог.
У судовому засіданні представник прокуратури ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Посилались на те, що на момент прийняття оспорюваного рішення права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не порушувались. Вважають, що Новоград-Волинська райдержадміністрація на момент видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку не звернула уваги на існування рішення міської ради від 29.01.1997 року.
Представник управління Держземагенства у Новоград-Волинському районі в судовому засіданні від 11.12.2012 року заперечила відносно позовних вимог.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Земельного кодексу України №561-XII від 18 грудня 1990 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент винесення оскаржуваного рішення) встановлено порядок передачі земельних ділянок у власність Радами народних депутатів, згідно з яким передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення. Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Житомирська обласна рада народних депутатів рішенням від 08.08.1995 року вирішила припинити право користування земельними ділянками Міністерства оборони України загальною площею 265,87 га. і передати їх та майно військових містечок, що знаходяться на цих ділянках у відання районних і міських Рад народних депутатів(а. с. 34). Згідно акту від 18.08.1995 року були передані землі Міністерства Оборони у відання Новоград-Волинської міської ради народних депутатів(а. с. 33).
Рішенням Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району від 27.09.1996 року погоджено обмін земельних ділянок площею 67,09га. КСП ім. Шевченка на рівновелику площу, яка належить м. Новоград-Волинський(а. с. 35).
29 січня 1997 року Новоград-Волинською міською радою прийнято рішення № 46 від «Про передачу у приватну власність, надання у користування земельних ділянок і про інші питання земельних відносин» міському відділу житлово-комунального господарства надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 6,86га., з яких 6,13га. для розміщення кладовища та 0,73 га. на дорогу для під'їзду (а. с. 28-31).
Із оскаржуваного рішення вбачається, що воно було прийнято виконавчим комітетом на підставі статтей 6, 7, 8, 10, 17, 19, 23, 27, 29, 31, 40, 56, 57, 60 Земельного кодексу України №561-XII від 18 грудня 1990 року (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), постанови Верховної ради України «Про земельну реформу», та у відповідності до вимог Декрету Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” від 26.12.1992 року.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
За змістом статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченьТвердження представника позивача про те, що виконкомом було порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому відкидаються судом при прийнятті рішення у даній справі.
Посилання прокурора на те, що оскаржуване рішення порушує права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як власників земельної ділянки, не може бути покладено судом в основу прийнятого у даній справі рішення, оскільки ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5 був виданий 26.11.2004 року(а. с. 18). І окрім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 успадкували в ? частці майна ОСОБА_5 відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, лише 20.02.2009 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення(а. с. 19, 20).
Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення порушувало законні права ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як і доказів, що відповідачем було порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, прокурором суду надано не було, а тому, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи, підстави для скасування рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 46 від 29 січня 1997 року в частині надання у користування відділу житлово-комунального господарства міської ради в постійне користування під кладовище земельної ділянки загальною площею 6,68га. та зобов'язання здійснити викуп належної ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,85 га.- відсутні, а тому, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Новоград-Волинської міської ради, третя особа управління Держземагенства у Новоград-Волинському районі про скасування рішення сесії Новоград-Волинської міської ради № 46 від 29 січня 1997 року «Про передачу у приватну власність, надання у користування земельних ділянок і про інші питання земельних відносин» в частині надання у користування відділу житлово-комунального господарства міської ради в постійне користування під кладовище земельної ділянки загальною площею 6,68га., з яких 6,13га. для розміщення кладовища та 0,73 га. на дорогу для під'їзду по вулиці Чижівській Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району та про зобов'язання Новоград-Волинську міську раду здійснити викуп належної ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,85 га. на якій розташовано міське кладовище на території Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча Л. Й. Савицька