2/258/637/13
25 березня 2013 року Кіровський райсуд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Подолянчука І.М.
при секретарі Мінченковій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: міське управління державної міграційної служби України в Донецької області
Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 17 січня 1998 р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2.
Її дошлюбне прізвище «Циганкова», що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії 111-НО № 325665 від 23 листопада 1976 р.
Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-НО № 184944 від 01 липня 2010 р. шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.
Її на підставі договору купівлі-продажу НБ 0690322 від 01 жовтня 1997р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, на праві приватної власності належить домоволодіння № 66 по вул. Дніпровської у м. Донецьку.
Згідно реєстрової книги № 153 за реєстровим номером № 41930 від 30 жовтня 1997 р., вищезазначений будинок зареєстрований в КП БТІ м. Донецька на ім'я ОСОБА_4.
На теперішній час в даному домоволодінні зареєстровані вона, її син - ОСОБА_5, а також відповідач по справі - ОСОБА_2
Однак відповідач з 10 лютого 2009 р. в спірному будинку не проживає без поважних причин, його речей в будинку немає, квартирну плату та відповідні комунальні платежі він не сплачує.
Вона отримує невелику заробітну плату, відчуває матеріальні труднощі, але вимушена сплачувати комунальні послуги за відповідача, який не проживає в спірній квартирі, тому просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпровська, № 66 та зобов'язати міське управління державної міграційної служби України в Донецької області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпровська, № 66.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим суд визнає неявку відповідача у судове засідання з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі доказів, які є в матеріалах справи, постановивши заочне рішення.
Представник відповідача - Державної міграційної служби України у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, до суду звернувся з клопотанням про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст.ст. 71,72 ЖК України громадянин може бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням, якщо він не проживає в ньому без поважної причини більше 6 місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 17 січня 1998 р. позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2.
Дошлюбне прізвище позивачки «Циганкова», що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії 111-НО № 325665 від 23 листопада 1976 р.
Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-НО № 184944 від 01 липня 2010 р. шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.
Позивачці на підставі договору купівлі-продажу НБ 0690322 від 01 жовтня 1997р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, на праві приватної власності належить домоволодіння № 66 по вул. Дніпровської у м. Донецьку.
Згідно реєстрової книги № 153 за реєстровим номером № 41930 від 30 жовтня 1997 р., вищезазначений будинок зареєстрований в КП БТІ м. Донецька на ім'я ОСОБА_4.
Згідно копії домової книги, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23 квітня 2008 року.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2009 року та його речей там не має. Відповідачу ніхто не чинить перешкод в проживанні в спірній квартирі, він має вільний доступ до неї, але не проживає в ній без будь-яких поважних причин.
Як вбачається з Акту обстеження від 21 жовтня 2011р., відповідач ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою без поважних причин з лютого 2009 р. і речей його в квартирі немає.
Як вбачається з листа КУ ЛПЗ МКЛ № 24 за період з 2009 р. по теперішній час за наданням медичної допомоги відповідач ОСОБА_2 не звертався та на стаціонарному лікуванні в КУ ЛПЗ МКЛ № 24 не знаходився.
Згідно повідомлення УІАЗ ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 на території Донецької області до кримінальної відповідальності не притягувався, засудженим не значаться та у розшуку не перебуває.
Як вбачається з відповіді начальника Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, згідно обліково - реєстраційної ІАС «Армор» ОСОБА_2 не звертався з заявою про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпровська, буд. 66.
Будь-яких поважних причин не проживання відповідача ОСОБА_2 за вказаною адресою в судовому засіданні встановлено не було.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 фактично у будинку № 66 по вул. Дніпровська в Кіровському районі м. Донецька не проживає з 2009 р. без поважних причин, комунальні послуги не сплачує, не відносяться до спірного житла, як до місця свого постійного проживання, і тим самим втратив право користування вказаним жилим приміщенням, тому суд находить можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині.
Позовні вимоги в частині зобов'язання міського управління державної міграційної служби України в Донецької області зняти відповідача з реєстраційного обліку, як надмірно заявлені, не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» від 11 грудня 2003р. № 1382-IV (з наступними змінами та доповненнями), зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі - і судового рішення, яке набрало чинності, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Так як судом постановлюється рішення про визнання відповідача такими, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпровська, буд. № 66, то на його підставі, після набрання ним чинності, Державна міграційна служба сама зобов'язана зняти відповідача з реєстрації і для цього не потрібно будь-якого додаткового судового рішення щодо спонукання відповідного підрозділу Державної міграційної служби України у Донецькій області щодо виконання покладених на неї функціональних обов'язків.
Керуючись ст. 391, 405 ЦК України; ст.ст. 71, 72 ЖК України; ст.ст. 10, 60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України; Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпровська , буд. № 66.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто прийнявшим його судом по письмовій заяві відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана в межах 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя:
2/258/637/13
0525/14397/2012