2-о/258/46/13
258/543/13- ц
Справа № 2о/258/46/2013
18 березня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька
у складі: головуючої судді Дорошенко В.Г.
при секретарі Власенко Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника зацікавленої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Донецьку ради, про встановлення факту належності до категорії «жертва нацистських переслідувань», -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою вказавши, що до початку Великої Вітчизняної війни він з родиною проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. Після початку війни територія с.Шилово була зайнята німецькими військами, частина жителів села, у тому числі і його батьки, були розстріляні фашистськими нацистами 22 липня 1942 року. Після розстрілу, тих хто залишився в живих, у тому числі і заявника, насильницьким шляхом зігнали до концентраційного табору, який знаходився у с. Матрьонки Костенської сільради Хохольського району Воронізької області. Його, як і інших в'язнів, примусово утримували в даному таборі за колючим дротом. Табір охоронявся військами СС, мались кутові вишки з озброєною охороною та собаками. В'язні були повністю ізольовані від зовнішнього світу. В зазначеному таборі заявник знаходився в період з липня 1942 року по вересень 1942 року. Потім ОСОБА_1 був насильно переведений до концентраційного табору та території с.м.т. Шахти Старо-Оскольського району Курської області, де знаходився в період з вересня 1942 року по березень 1943 року. Умови ув'язнення в даному таборі були аналогічними. ОСОБА_1, як і інші в'язні табору, був звільнений радянськими військами в березні 1943 року.
Рішенням Кіровського районного суду від 02.09.2003 р. факт знаходження заявника у зазначених таборах був встановлений.
Заявник вважає, що він відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» має право на пільги та компенсації, передбачені законодавством для даної категорії громадян, але у зв'язку з відсутністю документів, які свідчать про наявність підстав для надання йому статусу жертви нацистських переслідувань, йому відмовлено у видачі посвідчення та оформлення відповідних пільг та надбавки до пенсії.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що іншого, ніж судового порядку встановлення відповідного факту не має, просить суд встановити факт, що він є жертвою нацистських переслідувань та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення встановити йому статус особи, яка є жертвою нацистських переслідувань, видавши відповідне посвідчення.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав свої вимоги та надав суду пояснення аналогічні викладеним у заяві. Просить суд його вимоги задовольнити.
Представник управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Донецьку ради - ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю законних підстав. В наданому суду письмовому запереченні вказала, що заявник не є жертвою нацистських переслідувань, оскільки на момент його ув'язнення йому було лише три роки, тому він відноситься до категорії - колишній малолітній в'язень.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що його заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 до початку Великої Вітчизняної війни разом з родиною проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. Після початку війни територія с.Шилово була зайнята німецькими військами, частина жителів села, у тому числі і його батьки, були розстріляні фашистськими нацистами 22 липня 1942 року, що підтверджується довідкою адміністрації Радянського району м.Вороніжа Воронізької області № 514 від 24.12.1998 р. та фотознімком братської могили (а.с.7,9).
Після розстрілу, тих хто залишився живим, у тому числі і заявника, насильницьким шляхом зігнали до табору полонених, який знаходився у с.Матрьонки Костенської сільради Хохольського району Воронізької області.
Згідно архівної довідки Державного архіву Воронізької області від 01.03.2012 р. при окупації с.Шилово Гремяченського району Воронезької області мирне населення було зігнане, територія с.Шилово була зайнята німецько-фашистськими військами з 04.07.1942 р. по 18.01.1943 р. (а.с.6).
Згідно архівної довідки Державного архіву Воронізької області від 01.03.2012 р. під час німецько-фашистської окупації Гремяченського та Хохольського районів Воронізької області на території с. Матрьонки Костенської сільради Хохольського району Воронізької області німецько-фашистські загарбники влаштували табір (а.с.5).
В зазначеному таборі заявник знаходився в період з липня 1942 року по вересень 1942 року. Потім заявник був насильно переведений до німецького табору та території с.м.т. Шахти Старо-Оскольського району Курської області, де знаходився в період з вересня 1942 року по березень 1943 року, що підтверджується рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 02.09.2003 р., яким був встановлений факт насильницького угону та примусового утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з липня по вересень 1942 року на окупованій території німецькими військами у таборі с. Матрьонки Костенської сільради Хохольського району Воронізької області та з вересня 1942 року по березень 1943 року на території с.м.т. Шахти Старо-Оскольського району Курської області (а.с. 8).
Під час розгляду Кіровським районним судом м.Донецька вищевказаної справи, про встановлення факту насильницького угону та примусового утримання ОСОБА_1 у лагері с.Матрьонки Хохольського району Воронізької області, окремими дорученнями компетентними судами за місцем проживання були допитані свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на той час поживали на території Російської Федерації і у своїх поясненнях підтвердили факт насильницького угону та примусового утримання ОСОБА_1, оскільки самі також були угнані і утримувались у німецькому таборі, обтягнутому колючим дротом, під наглядом озброєної охорони з собаками, з нелюдськими умовами утримання(справа №2-108-03, а.с. 25-26,32-33).
Згідно ст.1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III жертви нацистських переслідувань - особи, які в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму; нацистські переслідування - злочинне позбавлення Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни волі мирного населення на тимчасово окупованій території України або за її межами шляхом ув'язнення його у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання, а також насильне вивезення мирного населення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав.
Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону України до числа жертв нацистських переслідувань відносяться колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та місць примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни.
Аналізуючи дану норму закону, суд робить висновок, що поняття жертва нацистських переслідувань не має вікових обмежень, тому посилання представника управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Донецьку ради на вік заявника на момент його ув'язнення в таборі, як на обставину, що перешкоджає задоволенню його вимог, не ґрунтується на законі.
Згідно пункту 4 Порядку виготовлення та видачі посвідчень жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1467, у разі відсутності документів про факт нацистських переслідувань, факт і період перебування в місцях примусового тримання встановлюються в судовому порядку.
Таким чином, суд вважає, що заявником надані докази, на підставі яких можна зробити висновок, що він є жертвою нацистських переслідувань.
Керуючись ст. ст. 11, 209, 212, 214-215, 218, 256 ЦПК України, Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Порядку виготовлення та видачі посвідчень жертвам нацистських переслідувань, суд,-
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 є жертвою нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» № 1584-ІІІ від 23.03.2000 р.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Донецьку ради встановити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 статус особи, яка є жертвою нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» № 1584-ІІІ від 23.03.2000 р. та видати йому відповідне посвідчення.
На рішення суду може подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: