Справа 2-2887/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження 22ц/774/638/К/13 суддя Філатов К.Б.
Категорія - 55 ( І ) Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
Іменем України
19 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Остапенко В.О.
суддів: Зубакової В.П., Турік В.П.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживачів та зобов'язання надати інформацію.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
Представник позивача - ОСОБА_2 - ОСОБА_4
Представник Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Маринченко Олена Володимирівна.
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (на момент укладання договору ПАТ «Райффайзенбанк Україна») про захист прав споживачів та зобов'язання надати інформацію, посилаючись на те, що 29.06.2005 року між нею та відповідачем були укладено кредитний договір № СL-0АU/826/2005 на суму 24000,00 доларів США для купівлі автомобіля марки Шкода Супер В Класік строком до 29 червня 2005 року, 10 серпня 2005 року укладено кредитний договір № СL-0АU/912/2005 на суму 13340,00 доларів США, на купівлю автомобіля марки Шкода Фабія, строк дії договору до 10 серпня 2010 року. Відповідно до пунктів три обох кредитних договорів відсоткова ставка складає 12% і є незмінною на весь період дії договору. Погашення за вказаними договорами позивачем виконується своєчасно і в повному обсязі, відповідно з графіком повернення кредитів, що є додатками №1 до вказаних договорів. Але позивачу від банку стали надходити повідомлення, в яких зазначено, що позивачка має прострочену заборгованість по кредитам та прострочену заборгованість за відсотками. Позивачка звернулася до Банку з вказаного питання, щоб з'ясувати, чому виникли розбіжності в сумах погашення кредиту між позивачем та банком, оскільки суми її платежів за квитанціями повністю відповідають сумам в графіках повернення кредиту. Але такої інформації з моменту звернення до банку й по сьогоднішній день надано банком їй не було.
07 вересня 2012 року позивач звернулась до суду з уточнюючою позовною в якій зазначила третьою особою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та просила зобов'язати ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Калнишевське" АТ "ОТП Банк", надати довідки з про розмір усіх нарахованих ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Калнишевське" АТ "ОТП Банк" щомісячних платежів за кредитним договором № СL-0АU 826/2005 від 29.06.2005 р., з 29.06.2005 р. по 12 листопада 2010 року (тілу кредиту, процентам, пені); про розмір усіх здійснених позивачем, щомісячних платежів за кредитним договором № СL-0АU /826/2005 від 29.06.2005 р., з 29.06.2005 р. по 12 листопада 2010 року, прибуткові квитанції за кредитом; про щомісячний розподіл коштів, сплачених позивачем за кредитним договором № СL-0АU /826/2005 від 29.06.2005 р., з 29.06.2005 р. по 12 листопада 2010 року, враховуючи платежі за страховкою автомобіля; про підстави списання коштів, сплачених позивачем за кредитним договором № СL-0АU /826/2005 від 29.06.2005 р., з 29.06.2005 р. по 12 листопада 2010 року; про стан заборгованості по кредитному договору № СL-0АU /826/2005 від 29.06.2005 р., на 12 листопада 2010 року; про розмір усіх нарахованих Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" в особі відділення "Калнишевське" АТ "ОТП Банк" щомісячних платежів за кредитним договором № СL-0АU /912/2005 від 10.08.2005 р., з 10.08.2005 р. по 12 листопада 2010 року (тіло кредиту, проценти, пеня); про розмір усіх здійснених, щомісячних платежів за кредитним договором № СL-0АU /912/2005 від 10.08.2005 р., з 10.08.2005 р. по 12 листопада 2010 року, прибуткові квитанції за кредитом; про щомісячний розподіл коштів, сплачених за кредитним договором № СL-0АU /912/2005 від 10.08.2005 р., з 10.08.2005 р. по 12 листопада 2010 року, враховуючи платежі за продаж автомобіля; про підстави списання коштів, сплачених позивачем , за кредитним договором № СL-0АU /912/2005 від 10.08.2005 р., з 10.08.2005 р. по 12 листопада 2010 року; про стан заборгованості по кредитному договору № СL-0АU/912/2005 від 10.08.2005 р., укладеного між, позивачем та ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Калнишевське" АТ "ОТП Банк", на 12 листопада 2010 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі відділення "Калнишевське" АТ "ОТП Банк", на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 37,00 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального закону та неповне з'ясування обставин справи.
Зокрема, судом не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам, судом не взято до уваги, що довідки, яка надані банком, та на які посилається суд не є підставою для вирахування заборгованості. Крім того, в матеріалах справи не має доказів того, що первинні документи були передані та прийняті ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Відповідно до норм чинного законодавства а також укладених договорів, відповідач зобов'язаний був надати позивачу довідку про розмір усіх нарахованих та здійснених щомісячних платежів з початку дії договорів по день звернення з запитом до банку, а також вказати про щомісячний розподіл коштів сплачених позичальником, враховуючи платежі страхової компанії, та додаткову інформацію про підстави списання коштів сплачених за кредитними договорами на що суд першої інстанції уваги не звернув.
В запереченнях представник ПАТ «ОТП Банк» просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.06.2005 року між АКБ «Райффайзен банк Аваль», яке в подальшому перейменоване на ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № СL-0АU/826/2005, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в розмірі 24 000,00 доларів США на придбання автомобіля Шкода Супер В Класік, на строк по 29.06.2010 року з фіксованою відсотковою ставкою 12%.
10.08.2005 року між АКБ «Райффайзен банк Аваль», яке в подальшому перейменоване на ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № СL-0АU/912/2005, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в розмірі 13 340,00 доларів США на придбання автомобіля Шкода Фабія, на строк по 10.08.2010 року з фіксованою відсотковою ставкою 12%.
Відповідно до укладених кредитних договорів позивачу було надано графік погашення кредиту (додаток № 1 до Договору), згідно з яким повинно здійснюватись погашення позичальником суми кредитного договору.
13 квітня 2006 року на адресу позивача ПАТ «Райффайзен банк Аваль» направив повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором № СL-0АU/912/2005, від 10.08.2005 року прострочених до погашення сума кредиту в розмірі 222, 33 доларів США та відсотків .
08 серпня 2006 року на адресу позивача направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором № СL-0АU/826/2005 від 29 червня 2005 року, в зв'язку з виниклою заборгованістю, яка станом на 08.08.2006 року становила: заборгованість по кредиту в розмірі 18 800 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 81, 47 доларів США; прострочена сума кредиту в розмірі 1393, 08 доларів США, прострочена сума відсотків за користування кредитом в розмірі 613, 74 доларів США.
23.08.2008 року ЗАТ «ОТП Банк» направив вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № СL-0АU/912/2005 від 10.08.2005 року всього на суму 7 321, 02 доларів США, що в еквіваленті становить 36 971, 15 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про захист прав споживачів та зобов'язання надати інформацію, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача квитанцій про сплату боргу достатньо для того щоб провести необхідні розрахунки та встановити чи існує борг в тому розмірі, в якому він був переданий відповідачем іншому банку в разі наявності розбіжностей звернутись з відповідним позовом до суду.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Відповідно до роз'яснень викладених в рішенні Конституційного суду у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22, 23 статті 1,11, ч.8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст. 42 Конституції України зазначено, що згідно з частинами першою, третьою ст.. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ. Частиною другою статті 11 Закону та абзацом шістнадцятим частини першої статті 6 Закону про фінансові послуги врегульовуються питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, а статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ - щодо відомостей, які банк має надавати споживачеві як власному клієнту на його вимогу.
Застосування Закону України «Про захист прав споживачів»до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передують укладенню договору, аналогічні роз'яснення викладені і в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2011 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2009 року та жовтні 2009 року АТ «ОТП Банк» було надано позивачу довідки про заборгованість по кредитному договору № СL-0АU/826/2005 від 29.06.2005 року та кредитному договору № СL-0АU/912/2005 від 10.08.2005 року, станом на 29.10.2009 року та 15.09.2009 року, що також не заперечувалось позивачем у суді першої та апеляційної інстанції (а.с.37-40).
12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, який включає в себе кредитні договори.
Відповідно до додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року, було в тому числі передано і кредитний договір № СL-0АU/826/2005 від 29.06.2005 року та кредитний договір № СL-0АU/912/2005 від 10.08.2005 року на ім'я ОСОБА_2
Таким чином, право вимоги заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, укладеними між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзен Банк Аваль» (ЗАТ «ОТП Банк» стало правонаступником усіх прав та обов'язків АКБ «Райффайзенбанк Україна», в свою чергу стало правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк»), відступлене ТОВ «ОТП Факторинг Україна», тобто новим кредитором, починаючи з 12 листопада 2010 року, стало ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке має право грошової вимоги та отримання заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до наданих в судове засідання представником відповідача документів, вбачається, що 28 вересня 2012 року позивач ОСОБА_2 зверталась з заявою до ПАТ «ОТП Банк» відповідно до якої позивачу було надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № СL-0АU/826/2005 від 29.06.2005 року та за кредитним договором № СL-0АU/912/2005 від 10.08.2005 року на момент продажу кредиту, тобто 12.11.2010 року та запропоновано в подальшому з питаннями про погашення кредитної заборгованості, звертатись до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Як вбачається з матеріалів цивільної справи ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з заявою про видачу довідки не зверталась.
Доводи апеляційної скарги, що довідка надана банком не є підставою для вирахування заборгованості спростовується встановленими обставинами та матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності доказів передачі первинних документів ТОВ «ОТП Факторинг Україна», спростовуються додатком №1 до Договору купівлі -продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року про передачу кредитних справ.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, не обгрунтовані, а тому немає підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підписи)
Судді: (підписи)