Провадження № 22-ц/774/4178/13 Головуючий у суді 1 інстанції: Болдирєва У.М.
Справа 185/472/13
Категорія 26 Доповідач: Кочкова Н.О.
25 березня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді : Кочкової Н.О.,
Суддів: Слоквенка Г.П., Максюти Ж.І.,
При секретарі: Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року по справі,
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.29-30).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.33-37)
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що позивач з червня 1992 року по травень 2010 року працював в умовах дії несприятливих виробничих факторів на підприємствах, правонаступником яких є відповідач, та був звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я. За час роботи в шкідливих умовах на виробництві позивач отримав професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, м'язово-тонічний і переферичний нейроваскулярний синдром, двобічний плечолопатковий періартроз, деф. артроз ліктьових і дрібних суглобів кистей, хронічне обструктивне захворювання легень, пиловий бронхіт, емфізема легень, нейросенсорна приглухуватість. За висновком МСЕК від 10 січня 2011 року позивачу встановлено сукупно 60% втрати професійної працездатності первинно (а.с.11)
Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи з відповідача 6000гр. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що внаслідок втрати професійної працездатності, позивач став інвалідом, постійно відчуває наслідки професійних захворювань, змушений вживати лікарські препарати, таким чином, працюючи в шкідливих умовах праці, йому спричинена моральна шкода з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці.
Відповідно до абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати) саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).
Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст.. 233 КЗпП України - протирічать п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, тому не можуть бути взяті до уваги.
Посилання апелянта на те, що судом порушено принципи змагальності встановленні ст. 10, 60 ЦПК України, так як позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди відповідачем - є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не призначив експертизу для встановлення факту спричинення моральної шкоди, оскільки наявність такого висновку при вирішення справ по відшкодування моральної шкоди не є обов'язковим для суду
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідальність за моральну шкоду повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати).
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: