Провадження № 22-ц/774/1677/13 Головуючий у 1-й інстанції - Маймур Ф.Ф.
Категорія - 24 Доповідач - Міхеєва В.Ю.
14 березня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Міхеєвої В.Ю.
суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.
при секретарі Бондаренко В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради
на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2012 року по справі
за позовом комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати за теплову енергію,-
У липні 2012 року комунальне підприємство «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради (далі - КП «ТПТЕ «Теплотранс») звернулося до суду з позовними вимогами, які збільшили у жовтні 2012 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з оплати за теплову енергію за період з листопада 2000 року по вересень 2012 року у сумі 6761,75 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «ТПТЕ «Теплотранс», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, п.п.3, 9-23, 29, 31 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами, і повинна сплачуватись не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно довідки Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська № 1275 від 14 серпня 2009 року відповідачі зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 3).
Між позивачем та відповідачами договір про надання послуг з теплопостачання не укладався, але на ім'я відповідачки ОСОБА_1 оформлено і відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 для контролю та оплати послуг, які надає позивач.
Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_4 за період з листопада 2000 року по вересень 2012 року у відповідачів виникла заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 6761,75 грн. (а.с. 122-123).
Судом першої інстанції з урахуванням приписів законодавства, зокрема, статей 67, 68 Житлового кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінетом міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, зроблено правильний висновок про те, що між сторонами існували і існують правовідносини по наданню послуг з теплопостачання і користування такими послугами.
Проте з висновками суду про застосування строку позовної давності за період з листопада 2007 року по вересень 2009 року та щодо відсутності підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з оплати за теплову енергію через порушення позивачем своїх зобов'язань та неналежне їх виконання, колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявляли відповідачі, та дійшов висновку, що позовні вимоги за період з листопада 2000 року по вересень 2009 року не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.
Щодо періоду з вересня 2009 року по вересень 2012 року, за який позивач просив стягнути заборгованість з відповідачів, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення цієї частини позовних вимог, оскільки позивач не надавав відповідачам послуг в повному обсязі та належної якості, відповідно до яких не проводив перерахунок розміру плати, а також не реагував на не одноразові звернення із заявами про фіксування факту відсутності опалення шляхом направлення свого представника для складання акту-обстеження, проведення робіт з усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, не утримував внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, з чого вбачається, що відповідачі проживали у квартирі, в якій температурний режим значно менший ніж встановлений санітарною нормою.
Оскільки взяті на себе зобов'язання позивачем були порушені та неналежно виконані, суд першої інстанції не знайшов підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з оплати за теплову енергію.
Такі висновки суду першої інстанції зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та не відповідають обставинам справи, що у відповідності з положеннями п.п.1,3 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення.
Відповідно до пункту 2 Правил централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Порядок перевірки кількісних та якісних показників надання послуг встановлено пунктами 33-39 даних Правил, згідно яких споживач повинен про неякісні послуги повідомити виконавця, представник виконавця, якому не відомі причини з неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг.
У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.
Відповідачами на адресу позивача 02 листопада 2011 року було направлено заяву-попередження № 2010/18 від 31 жовтня 2011 року, у якій повідомлено про неможливість користування послугами теплопостачання через розрив внутрішньобудинкових комунікацій при підключенні будинку до теплопостачання (а.с.87,88).
Зазначену заяву позивач отримав 10 листопада 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 89).
Представниками КП «ТПТЕ «Теплотранс» та РЕУ №1 КЖЕП Кіровського району м. Дніпропетровська 18 листопада 2011 року була обстежена квартира відповідачів та складений відповідний акт, згідно якого встановлено, що незадовільні санітарні норми у квартирі виникли у зв'язку з тим, що стояки центрального опалення не гріють, регістровий стояк відрізано. За результатами обстеження квартири комісія вважала за необхідне прочистити, промити або замінити стояки, відновити регістровий стояк (а.с.52).
На підставі зазначеного акта головним інженером КП «ТПТЕ «Теплотранс» було видано припис керівнику РЕУ №1 КЖЕП, у якому пропонувалося у строк до 01 грудня 2011 року відновити опалювальні стояки на сходових клітинах та ввести їх в експлуатацію в під'їзді АДРЕСА_1. Прочистити, промити або замінити стояки в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.51).
З листопада 2011 року нарахування за теплову енергію по квартирі відповідачів було припинено до повного виконання вимог припису, що підтверджується копією листа КП «ТПТЕ «Теплотранс» від 16 грудня 2011 року № 2348 та убачається з виписки з особового рахунку (а.с. 49, 122-123).
Посилання суду першої інстанції на акти, складені відповідачами від 22 листопада 2011 року, 30 грудня 2011 року, 30 січня 2012 року, 29 лютого 2012 року (а.с.53-62) як на докази ненадання позивачем послуг централізованого опалення квартири, у даному випадку є безпідставними, оскільки позовні вимоги за цей період позивачем не заявлялися та нарахування не проводилося.
Акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг від 18 жовтня 2011 року, складений споживачем ОСОБА_1 про те, що вона не має можливості користуватися послугами з центрального теплопостачання, починаючи з 1998 року і по теперішній час у зв'язку з тим, що позивач порушує умови договору та не виконує взяті на себе зобов'язання, встановлені законодавством, на який суд першої інстанції посилається у рішенні, як на доказ ненадання послуг позивачем, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки з даного акту убачається, що претензії висловлювалися не позивачу, а виконавцю КП ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська (а.с. 80).
З відповіді позивача від 09 лютого 2011 року № 357 на заяву ОСОБА_1, отриману 05 січня 2011 року, убачається, що їй було роз'яснено про необхідність звернення з приводу незадовільного стану внутрішньобудинкової системи опалення до балансоутримувача будинку КП ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська, повідомлено про неможливість обстеження її квартири 13 січня 2011 року через відсутність мешканців та запропоновано сповістити КП «ТПТЕ «Теплотранс» про можливу дату та час проведення обстеження якості послуг з опалення (а.с.97 на звороті, 100-101).
Акти, складені відповідачкою ОСОБА_1 про неотримання послуг теплопостачання в період опалювальних сезонів з 2000 по 2011 роки, долучені нею на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, адресовані КП ЖРЕП Кіровського району РЕУ -1 (а.с.73-79).
Доказів про отримання таких актів позивачем суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо ненадання позивачем послуг з теплопостачання є необґрунтованими та зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Судовою колегією встановлено, що згідно Статуту позивач є юридичною особою та у відповідності з п.2.3 Статуту предметом його діяльності є, зокрема, транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води, купівля-продаж та постачання теплової енергії населенню, підприємствам,організаціям, установам незалежно від форм власності згідно укладених договорів та угод.
Заперечення відповідачів щодо безпідставності вимог позивача через відсутність укладеного договору колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.
Факт надання позивачем теплової енергії споживачам, які проживають у АДРЕСА_1 підтверджується рапортами про подачу теплової енергії КП «ТПТЕ «Теплотранс» (а.с.204-225).
Розрахунок позивачем щомісячної плати проводився, виходячи з площі квартири відповідачів (41,5 кв.м) та тарифів для населення на послуги з теплопостачання, встановлених рішеннями виконкому Дніпропетровської міської ради від 04 грудня 2006 року № 4590; від 24 листопада 2008 року № 3698; від 10 вересня 2009 року № 2212.
При цьому, при розрахунку суми, що підлягає сплаті відповідачами, позивачем враховувалися обсяги та вартість недовиконаних послуг, що підтверджується особовиим рахунком НОМЕР_4, з якого убачається, що за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року позивачем були внесені коригування та зменшено нараховані суми на 405,54 грн. (а.с.123, на звороті).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Виходячи з положень ч.2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності було перервано зверненням позивача у липні 2010 року до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості з оплати за теплову енергію за період з листопада 2000 року по липень 2010 року в розмірі 4927,73 грн. (а.с.42, 44,45).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2010 року судовий наказ від 09 серпня 2010 року, виданий цим же судом за заявою КП «ТПТЕ «Теплотранс», про стягнення з відповідачів солідарно на користь заявника заборгованості з оплати за теплову енергію, було скасовано та роз'яснено КП «ТПТЕ «Теплотранс» його право на звернення з тією ж самою вимогою до суду у позовному порядку (а.с.35).
Таким чином, перебіг позовної давності у відповідності до ч.3 ст. 264 ЦК України у позивача розпочався заново.
Суд першої інстанції зазначені обставини до уваги не взяв та помилково визнав, що позовні вимоги за період з листопада 2007 року по вересень 2009 року не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.
Стягненню у солідарному порядку з відповідачів підлягає заборгованість, яка виникла за період з листопада 2007 року по листопад 2011 року в сумі 4799,87 грн. (6761,75 - 1961,88).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК (а.с. 30), вона відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.
Витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 152,37 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог, по 76,18 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати за теплову енергію задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає АДРЕСА_1;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживає АДРЕСА_1
на користь комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради заборгованість з оплати за теплову енергію в сумі 4799,87 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять грн. 87 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради витрати по сплаті судового збору по 76,18 грн. (сімдесят шість грн. 18 коп.) з кожного.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді