Справа №0413/11297/2012 Головуючий в першій
Категорія № 26 (1) інстанції - Борис О. Н.
№ 22-ц/774/657/к/13 Доповідач - Соколан Н.О.
20 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Соколан Н.О.
суддів - Ляховської І. Є., Митрофанової Л. В.
при секретарі - Пермінової К. К.
за участю: представника відповідача Некрасової Катерини Олександрівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
У березні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), і просив стягнути з відповідача на свою користь 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, завданого внаслідок професійного захворювання під час роботи на підприємстві відповідача.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим; розмір відшкодування моральної шкоди значно завищений; не встановлено належним чином факт отримання моральної шкоди позивачем; не доведено вини відповідача у виникненні професійного захворювання; не прийнято до уваги, що позивач працював у шкідливих умовах праці на інших підприємствах - ш. №1 ім. Атрема РУ ім. Кірова, позивачу не встановлено групу інвалідності; не взято до уваги, що позивач захворів на хронічний бронхіт і з власної вини, оскільки він палить.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15.05.2000 року працював підземним роздавальником вибухових матеріалів на ш. «Більшовик» та «Октябрська» ВАТ «Кривбасзалізрудком» правонаступником якого є відповідач, на підземних роботах у шкідливих умовах праці, внаслідок чого отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 11.04.2012 року (а.с. 16) йому було первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання №7 від 06.03.2012 року (а.с. 12-13) встановлено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання позивача є тривалий час роботи ОСОБА_3 в умовах запиленості повітря робочої зони. В п. 19 цього акту також зазначено, що винними у виникненні професійного захворювання позивача є керівництво ш. ім. Кірова №1 та ім. Артема ВО "Кривбасруда", шахт "Більшовик" та "Октябрська" ВАТ "Кривбасзалізрудком", правонаступником якого є відповідач.
Зазначений Акт є дійсним, його не скасовано у встановленому законом порядку. Тому доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: