Провадження № 22-ц/774/648/13 Справа № 429/7421/12 Головуючий у 1 й інстанції - Врона А.О. Доповідач - Варенко О.П.
Категорія 57
18 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,
при секретарі Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року
у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
У липні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, отримувала послуги з централізованого опалення, але оплату за послуги не проводила. В результаті чого станом на 01 травня 2012 року утворилась заборгованість перед КП «Павлоградтеплоенерго» в сумі 6415 грн. 31 коп., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі -6415 грн. 31 коп.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 5325 (п'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 97 коп.; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» судові витрати в розмірі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 10 коп.
З даним рішенням суду не погодилася відповідач і, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Позивач надав заяву про розгляд справи в його відсутність. Відповідач про час розгляду справи належним чином не повідомлена, з листопада 2012 року справа відкладалася слуханням 5 разів через неповідомлення апелянта про час розгляду справи, до суду поверталися повістки з зазначенням про те, що апелянта немає вдома. Даних про інші засоби зв'язку апелянт не надала. Колегія суддів вважає, що апелянт зловживає своїми правами, подавши апеляційну скаргу у жовтні 2012 року, до березня 2013 року про хід її розгляду не цікавиться, направлені їй повістки не отримує. З огляду на зазначене, колегія суддів ухвалила слухати справу у відсутність сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом установлено, що Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» надавало послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою опалювальні прилади були відключені у січні 2009 року, що визнали сторони, до цього часу за вказаною адресою надавалися послуги теплопостачання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Плата за послуги теплопостачання не проводилась своєчасно на розрахунковий рахунок підприємства щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає розрахунковим.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
У відповідності до ст.162 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст.ст. 256,257, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно частин 2-5 ст.267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідач до винесення рішення у справі наполягала на застосуванні позовної давності.
Відповідно до частин 1,3 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
При купівлі відповідачем квартири №28, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 в посвідченому нотаріально договорі купівлі-продажу від 05 жовтня 2011 року, де продавцем є ОСОБА_3, покупцем - ОСОБА_2, зазначено, що продавець повідомила нотаріуса та покупця про наявність заборгованостей по комунальним платежам за відчужувану квартиру на момент підписання договору купівлі-продажу, які покупець зобов'язалася сплатити самостійно після реєстрації даного договору.
Таким чином, у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2011 року відбулося переривання строку позовної давності, оскільки відповідач станом на 05 жовтня 2011 року була обізнана про наявність боргів за сплату комунальних послуг та зобов'язалась їх оплатити після реєстрації вказаного договору, чого в подальшому не зробила.
В результаті нездійснення відповідачем дій по оплаті заборгованості послуг теплопостачання, станом на 01 травня 2012 року утворилась заборгованість перед КП «Павлоградтеплоенерго» в сумі 5325 грн. 97 коп. (а.с. 18-20).
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в цій частині. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм права.
Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч.І ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись неможливо, оскільки, при вирішенні спору суд не врахував норми процессуального та матеріального права.
Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 214,60 грн., оскільки згідно п.п.1) п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Оскільки станом на 17.07.12 мінімальна ставка судового збору складала 214,60 грн. для даного позову, судом першої інстанції помилково застосовано норми ч.1 ст.88 ЦПК України щодо пропорційного присудження судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року скасувати в частині визначення розміру судових витрат в і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» судові витрати у розмірі 214,60 грн.
В решті рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року скасувати в частині визначення розміру судових витрат в і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» судові витрати у розмірі 214,60 грн.
В решті рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді