Провадження № 22-ц/774/2941/13 Справа № 206/103/13 Головуючий у 1 й інстанції - Кушнірчук Р.О. Доповідач - Басуєва Т.А.
Категорія 30
20 березня 2013 року апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Басуєвої Т.А.
суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі Книш К.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У січні 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду із позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ст. 1191 ЦК України відповідач повинен в порядку регресу відшкодувати шкоду у розмірі виплаченого відшкодування.
З таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Тому, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням нового рішення.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач працював інкасатором-водієм у позивача з 21.04.2008р. до 07.10.2011р.
З вини відповідача 29.12.2008р. сталося ДТП, яким автомобілю «Пежо 304 ХТ», спричинено механічні ушкодження. Вказане ДТП визнано страховою подією і страхова компанія сплатила потерпілому страхове відшкодування.
Згідно рішення господарського суду від 21.05.2012р. позивач сплатив страховій компанії повну суму страхового відшкодування, після чого звернувся з позовом до винної особи - відповідача по справі.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що регресний позов підлягає задоволенню.
Обставин, передбачених ст. 134 КЗпПУ, при яких працівник несе повну матеріальну відповідальність, по даній справі не встановлено.
Статтею 132 КЗпПУ передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві, зокрема, ст. 134 КЗпПУ передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, який був у нетверезому стані; шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків.
Однак, таких обставин по даній справі не встановлено.
Згідно довідки позивача № 1/116-391 середньомісячний заробіток ОСОБА_2, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 1705 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в рахунок відшкодування завданої ним майнової шкоди в сумі 1705 гривень та судовий збір 229,40 гривень.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: