Провадження № 22-ц/774/3572/13 Головуючий в 1-й інстанції - Івченко Т.П.
Справа № 415/8527/12 Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія - 27
25 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Тамакулової В.О., Козлова С.П.
при секретарі - Савчук Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями,-
У січні 2010 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів 8661,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 94329-CRED від 16 жовтня 2007 року.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року та додатковим рішенням цього ж суду від 21 січня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8661, 57 грн. заборгованості за кредитним договором № 94329-CRED від 16 жовтня 2007 року, яка складається з: заборгованості за кредитом - 5689, 32 грн.; заборгованості за відсотками - 2321,70 грн.; штрафів відповідно до п.5.10 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 250 грн.- штраф (фіксована частина) та 400,55 грн.- штраф (процентна складова). Вирішено питання розподілу судових витрат по справі.
З таким заочним рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалене рішення відповідає вказаним вимогам закону.
Згідно з правилами ст. ст. 74, 76 ЦПК України судові виклики здійснюються повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі.
Суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки (ч. 1 ст. 169 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачка дійсно не була повідомлена про слухання справи, однак, це не призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 94329-CRED, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 30 000 грн. на споживчі потреби строком до 16 квітня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості.
З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 16 жовтня 2007 року було укладено договір поруки № 94329-cred, за умовами якого поручитель зобов'язався перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення ОСОБА_1 суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафи).
Як вбачається з розрахунку, станом на 01 грудня 2009 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 8661,57 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 5689, 32 грн.; заборгованості за відсотками - 2321,70 грн.; штрафів відповідно до п.5.10 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 250 грн.- штраф (фіксована частина) та 400,55 грн.- штраф (процентна складова).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала своїх обов'язків щодо виконання умов кредитного договору, а тому посилаючись на положення ст.ст. 526, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачки заборгованості за вказаним кредитним договором.
Зазначений висновок суду підтверджений належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку, відповідно до норм ЦПК України та є таким, що відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стосовно того, що судом не було перевірено факту отримання нею грошових коштів за кредитом, спростовуються матеріалами справи , зокрема - розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що відповідачка погашала кредит та проценти за користування ним у певні періоди.( а.с.4)
Інші, викладені в апеляційній скарзі доводи не мають правового значення для вирішення спору, висновки суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Отже апеляційна скарга ОСОБА_1 не задовольняється.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 січня 2013 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: