Провадження №22-ц/774/3050/13 Головуючий 1-ої інстанції - Тананайська Ю.А..
Категорія - 5 Доповідач - Макаров М.О.
21 березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів -Красвітної Т.П., Міхеєвої В.Ю.
при секретарі - Надтока А.А.
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2012 року відмовлено у забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування вказаної ухвали, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати із наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав документів, які б підтверджували оціночну вартість майна, на яке повинно було накладено арешт.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, що потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення з відповідачки на користь позивачки заборгованості за борговою розпискою в сумі 61920 грн. та відсотків в сумі 16305,60 грн., у зв'язку чим позивачка поставила питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми боргу.
Відмовляючи в забезпеченні позову суд першої інстанції не навів обґрунтованих доводів, щодо відмови в забезпеченні позову, не врахував, що суд має право забезпечити позов шляхом накладення арешту на певну суму в межах заявлених позовних вимог, а також не первірив на яке майно відповідача просить позивач накласти арешт.
Крім того суд першої інстанції взагалі не навів правових обгрунтувань свого висновку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом місцевого суду порушені вимоги ст.ст. 151, 152 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню та передати питання на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2012 року скасувати та передати питання на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: