Справа № 591/984/13-а
Провадження № 2-а/591/113/13
18 березня 2013 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого судді Клімашевської І.В.
з участю секретаря Гребенькової О.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про зобов»язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила зобов»язати відповідача видати її доньці - ОСОБА_4 - посвідчення з надписом «Посвідчення члена сім»ї загиблого» відповідно до п.4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого ПКМУ від 12.05.1994 року №302. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначала, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 по день його смерті. ОСОБА_4 є їх донькою. Її чоловік був військовослужбовцем та під час проходження служби захворів епілепсією. У відповідності до постанови військово-лікарської комісії від 11.02.99 року про причинний зв»язок захворювання, вказане захворювання, ТАК, пов»язане з проходженням військової служби. 15.02.2010 року вона отримала посвідчення члена сім»ї загиблого та довідку, відповідно до якої її донька має право на пільги для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. Коли доньці виповнилось 16 років, то вона знову звернулась до відповідача з метою отримати посвідчення члена сім»ї загиблого на доньку, вважаючи, що відповідно до ст.. 10 ч. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» її донька відноситься до членів сім»ї загиблого, але їй відповідач незаконно відмовляє у видачі такого посвідчення. В зв»язку з незаконною відмовою у видачі посвідчення вона вимушена звертатись до суду.
В судовому засіданні позивач та її представник, посилаючись на зазначені обставини, просили про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні та в наданих письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю вимог. Звертав увагу суду на те, що померлий не отримував захворювання під час воєнних дій чи конфліктів, а тому на нього не поширюється положення ст.. 10 ч. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.
Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 рок, ОСОБА_5 проходив строкову військову службу у Збройних Силах України з листопада 1988 року до листопада 1990 року, а потім - службу за контрактом з квітня 1994 року до серпня 1999 року, під час якої захворів на епілепсію.
Після звільнення з військової служби, 14.06.2009 року, ОСОБА_5 помер.
Згідно з витягом із протоколу засідання Військово-лікарської комісії №162 від 23.12.2009 року захворювання прапорщика у відставці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - „епілепсія з частими судомними нападами без психічних розладів та недоумства поза нападами, що стала причиною механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів м'яким предметом", так, пов'язане з походженням військової служби.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб та копії свідоцтва про народження померлий ОСОБА_5 був чоловіком позивача - ОСОБА_1, а ОСОБА_4 є їх донькою.
15.02.2010 року позивачу та її дочці - ОСОБА_4 Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради було видано посвідчення та довідка члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з посиланням на п.1 ст. 10 ст. 10 Закону України ««Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
Згідно відповідей, які надавались Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради від 26.09.2012 року та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від 28.08.2012 року на звернення позивача з приводу видачі її доньці - ОСОБА_4 посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана, законодавчих підстав для встановлення статусу особи, на яке поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до пункту 1 статті 10 зазначеного Закону немає.
Встановлення статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни»віднесено до компетенції органів праці і соціального захисту населення, за місцем реєстрації заявника, і регламентується Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993р. №3551-ХІІ та Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 з наступними змінами.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993р. №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 та 7 цього Закону, яки загинули (пропали без вісті) або померли в наслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержання в період проходження військової служби на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Відповідно до ст. 4. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993р. №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи у бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Перелік держав і періодів бойових дій на їх території визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Тому Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993р. №3551-ХІІ поширюється тільки на членів сімей тих військовослужбовців, зазначених у статтях 6 та 7 вищезначеного Закону, які за життя мали статус «учасник бойових дій»або «інвалід війни».
Як вбачається з документів, наданих суду, чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5, військовослужбовець, який проходив військову службу на території держави проживання, помер у мирний час, після звільнення зі служби, та при житті не мав статусу учасника бойових дій або інваліда війни.
За таких обставин, підстав для видачі посвідчення «Член сім»ї загиблого» немає, а тому суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 69-71, 159-163,167 КАС України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про зобов»язання вчинити дії - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Клімашевська