Справа № 500/1030/13-ц
Провадження № 2/500/1241/13
21 березня 2013 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
при секретарі - Ботнар А.О.,
за участю сторін: позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення суми та неустойки,-
Позивач звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення суми та неустойки, посилаючись на те, що 07.10.2010 року між нею та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, був укладений гарантійний договір поставки № 7008 про виготовлення та передачу позивачу у власність шафи - купе, вартість роботи по виготовленню, зборці та доставки якого, склала 8600 грн., з яких в якості авансу позивачем було сплачено 6000 грн., однак відповідачем були порушені умови вищезазначеного договору та шафа - купе не була виготовлена та встановлена у передбачений договором строк, а саме 21 жовтня 2010 року. Також позивач зазначила, що 06.09.2011 року відповідач ОСОБА_2, повернула позивачу 1000 грн. авансу, однак решту суми сплаченого авансу в розмірі 5000 грн., до теперішнього часу не сплатила, у зв'язку із чим, позивач ОСОБА_1 просить розірвати гарантійний договір поставки № 7008 від 07.10.2010 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1, стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за невиконану роботу за договором підряду в розмірі 5000 грн., неустойку у розмірі 19080 грн. та витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 240 грн. 80 коп.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позов.
В судовому засіданні відповідач позов визнала у повному обсязі та не заперечувала проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.
Відповідно до ч.1 ст. 5 вищезазначеного Закону, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання або одержання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, перебуває на обліку в податковій інспекції як фізична особа - підприємець з 22.03.2001 року, що підтверджено довідкою наданою Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією від 13.03.2013 року за № 2639/9/8.
Як встановлено в судовому засіданні, 07 жовтня 2010 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено гарантійний договір поставки № 7008.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Відповідно до ст. 870 ЦК України якщо робота виконується з матеріалу підрядника вартість матеріалу сплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи
За умовами укладеного договору ОСОБА_1 зобов'язалася оплатити вартість виробу а саме шафи - купе у розмірі 8600 грн. та після узгодження ескізу та ціни на вироб позивач повинен був виплатити аванс в розмірі 6000 грн.
Як було встановлено в судовому засіданні 06.09.2011 року, відповідач ОСОБА_2 повернула 1000 гривень сплаченого позивачем авансу, у зв'язку із тим, що вона не має можливості виконати умови укладеного гарантійного договору поставки, решту 5000 гривень, відповідач пообіцяла сплатити згодом, однак до теперішнього часу зазначену суму авансу не сплатила.
В свою чергу, відповідач відповідно до п. 4.1 вищезгаданого договору відповідач зобов'язалась виготовити та встановити шафу - купе в строк до 21.10.2010 року.
Згідно п. 4.3 Договору передбачено, якщо зі своєї вини постачальник не доставив виріб у строки, передбачені договором, він сплачує замовнику неустойку у розмірі 1 % від розміру отриманого від замовника авансу за кожний день прострочення.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що виріб не був доставлений та установлений відповідачем вчасно, так за умовами договору виріб, повинен був бути доставлений та встановлений 21 жовтня 2010 року, однак по теперішній час виріб доставлений не був. З цього приводу, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення неустойки в розмірі 1 %. Приймаючи до уваги те, що неустойка утворилась в період з 22.10.2010 року по 06.09.2011 року, що складає 318 днів та сума сплаченого авансу складає 6000 грн., то 1% від 6000 грн. = 60 грн., тобто один календарний день прострочки, дорівнює 60 грн., таким чином, сума неустойки складає 19080 грн. (318 днів х 60 грн.).
Таким чином, оскільки відповідачем порушено встановлені гарантійним договором умови поставки, щодо строків виготовлення та встановлення виробу та беручи до уваги те, що відповідачем не виплачено всієї суми наданого позивачем авансу, а також оскільки вищезазначеним гарантійним договором поставки передбачена виплата неустойки за кожен день прострочки поставки виробу, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання гарантійного договору поставки, стягнення суми та неустойки підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59-61, 94, ЦПК України, ст. ст. 526,629 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення суми та неустойки - задовольнити.
Розірвати гарантійний договір поставки № 7008 від 07.10.2010 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за невиконану роботу за договором підряду в розмірі 5000 грн., неустойку у розмірі 19080 грн. та витрати пов'язанні з оплатою судового збору в розмірі 240 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. О. Бурнусус