"10" лютого 2011 р.справа № 2а-1188/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Ліненко А.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-1188/10 за позовом ОСОБА_1 до начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Тіщенка Євгена Вікторовича та начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області Зарицького Володимира Івановича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2010 року відмовлено у прийнятті позову ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням позивачем предметної підсудності при поданні позову до місцевого загального суду, та повернуто позивачу його адміністративний позов разом з усіма поданими до нього матеріалами.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу у справі.
Сторони у справі належним чином повідомлялися про час, день та місце розгляду справи, але в судове засідаення не прибули, позивач заяв про відкладення розгляду справи до апеляційної інстанції не надсилав, а відповідач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, що відповідно до ч.4 ст.196 КАСУ та ст.41 КАСУ надає колегії суддів можливості розглянути справу за відсутності осіб, які приймають участь у справі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції повинна бути залишена без змін.
Колегією суддів встановлено, що позивачем оскаржуються дії та бездіяльність посадових осіб органів державної влади: Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області та відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області щодо повідомлення його на запит про хід виконання судового рішення, яке знаходиться на виконанні з 1999 року.
Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався приписами статті 18 КАСУ та статті 85 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим дійшов висновку про непідсудність даного спору місцевому суду, як адміністративному
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно непідсудність даного спору місцевому суду, як адміністративному і вважає правильним посилання суду на положення статті 18 КАСУ, оскільки правила про підсудність адміністративних справ встановлюється процесуальним законодавством з урахуванням усіх ознак судової справи і саме на підставі цих ознак процесуальним законом визначено суд, який має право і зобов'язаний розглянути справу і розв'язати її по суті. Це також є гарантією можливості права розгляду справи позивача в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим кодексом.
Право на розгляд і вирішення справи компетентним судом закріплено в статті 6 КАС України та статті 7 Загальної декларації прав людини і громадянина, і зміна підсудності можлива лише з метою забезпечення найбільш об'єктивного, всебічного і повного розгляду справи
Всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, встановленими статтею 181 КАС України, що стосується справ про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності цих органів, то такі справи розглядаються за загальними правилами КАС України.
Відповідно до частини другої статті 18 КАС України справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа підсудні окружним адміністративним судам.
Отже, суд першої інстанції правильно визначився з тим, що вимоги позивача стосовно дій та бездіяльності відповідачів у цій справі - підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Відповідно до частини другої статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. При цьому, зазначена норма підлягає застосуванню при визначенні підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби незалежно від статусу позивача -фізичної чи юридичної особи та незалежно від суду, рішення якого виконується.
Таким чином, належним адміністративним судом за місцем проживання позивача, який має повноваження розглядати адміністративні справи за позовами до державного органу влади або їх посадових осіб -є Кіровоградський окружний адміністративний суд.
З огляду на наведене, колегія суддів визнає, що висновки суду першої інстанції про непідсудність даної справи Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2010 року та її підсудність окружному адміністративному суду - відповідає нормам процесуального права
Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки є помилковим розумінням норми закону, та відповідно не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів визнає помилковою вказівку суду першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваної ухвали -про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі, оскільки відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 КАСУ, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Допущена судом першої інстанції помилка в резолютивній частині ухвали, колегія суддів не вважає підставою для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, оскільки це не призвело до неправильного вирішення процесуального питання щодо визначення підсудності даної справи і повернення матеріалів адміністративного позову позивачеві, для його звернення до належного адміністративного суду. Тим більш, що вказану помилку суд має можливість виправити самостійно за власною ініціативою, або за заявою сторони у справі (стаття 169 КАСУ).
За таких обставин, керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов