"29" березня 2011 р.справа № 2а-92/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади, -
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 до відділу ДВС Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади, було закрито, оскільки вимоги позивача не відносяться до адміністративного судочинства.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою районного суду, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду від 07 вересня 2010 року, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу ДВС Томаківського районного управління юстиції, та подавши 18 червня 2010 року зміни позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виселення її неповнолітньої доньки з будинку АДРЕСА_1;
- визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Томаківського РУЮ Хомук Н.І., та начальника ВДВС Томаківського РУЮ Хохлової А.А. стосовно виконання ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2008 року в цілях забезпечення позову;
- зобов'язати відповідача вселити її неповнолітню доньку в будинок АДРЕСА_1
- стягнути з державного виконавця Хомук Н.І. на користь позивача та її доньки в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 50000,00 грн;
- стягнути з начальника ВДВС Томаківського РУЮ Хохлової А.А. на користь позивача та її доньки відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 100000,00 грн.
Закриваючи провадження по даній справі суд першої інстанції посилався на ст. 383 ЦПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно захисту її порушених прав пов'язані з виконанням рішення суду ухваленого відповідно до норм ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно закрито провадження по справі в частині позовних вимог які стосуються захисту прав ОСОБА_1
Відносно позовних вимог які стосуються захисту прав неповнолітньої ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку, що ці вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки на час виселення ОСОБА_2 була неповнолітньою, та рішення про її виселення не приймалось, тобто вона не була стороною виконавчого провадження.
Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 пунктом 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, з матеріалів адміністративного позову вбачається, що предметом позовних вимог є визнання дії відповідача протиправними та зобов'язання його виконати певні дії, а саме виселення неповнолітньої. Тобто, дані вимоги випливають із незгоди з діями суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог які стосуються захисту прав ОСОБА_2 є помилковими, такими, що не базуються на дійсних обставинах справи.
Крім того колегія суддів вважає, що оскільки на даний час ОСОБА_2 є повнолітньою, її необхідно залучити до розгляду справи у якості позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати в частині закриття провадження, щодо розгляду позовних вимог які стосуються захисту прав ОСОБА_2, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині позовних вимог, а саме:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виселення ОСОБА_2 з буд.АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача вселити ОСОБА_2 в буд. АДРЕСА_1
- стягнути з державного виконавця Хомук Н.І. на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди;
- стягнути з начальника ВДВС Томаківського РУЮ Хохлової А.А. на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Оскільки ОСОБА_2 на даний час вже є повнолітньою, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити суду першої інстанції про необхідність залучення її як належного позивача по справі. Також необхідно їй роз'яснити право на подачу уточнених позовних вимог стосовно її порушених прав із зазначенням конкретного розміру матеріальної та моральної шкоди, зазначенням конкретних дій державного виконавця, який її причинив ще неповнолітній під час виконання судового рішення по цивільній справі щодо виселення її матері - ОСОБА_1.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2010 року -скасувати в частині закриття провадження, щодо розгляду позовних вимог які стосуються захисту прав ОСОБА_2.
В іншій частині ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2010 року суду залишити без змін.
Справу за позовними вимогами ОСОБА_1, яка звернулася до суду за захистом прав неповнолітньої дитини ОСОБА_2 направити до Томаківського районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду в частині цих позовних вимог.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 5 квітня 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов