"31" березня 2011 р.справа № 2а-192/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривий Ріг старшини міліції Божко Олександра Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де просив визнати незаконною та скасувати постанову від 13.07.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 500 грн. за порушення Правил дорожнього руху. Просив закрити провадження по матеріалам адміністративної справи за відсутності складу адмінпроступку.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2010 року в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду, бо вважає що суд невірно застосував норми КУпАП, а його вина у вчиненні порушення Правил дорожнього руху не доведена.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 липня 2009 року о 17:22 год. в м. Кривий Ріг позивач керуючи автомобілем ВАЗ 3103 д/н НОМЕР_1 по вул. Коротченка здійснив лівий поворот ліворуч не надавши переваги в русі транспортному засобу, який знаходився на перехресті та рухався у зустрічному напрямку, праворуч, чим порушив вимоги п. 16.6 ПДР.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 122 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не було надано належних доказів того, що він дійсно не порушував правила проїзду перехресть, встановлених п. 16.6 ПДР. Згідно пояснень позивача, які були викладені в адміністративному позові та надані в ході судового засідання, останній під час здійснення повороту ліворуч дійсно бачив транспортний засіб, який рухався у зустрічному напрямку з увімкненим правим покажчиком повороту, однак при цьому не дав йому дорогу, оскільки вважав, що той був на достатній відстані від нього і в такому випадку обов'язок дати йому дорогу пунктом 16.6 ПДР не передбачений. Дані обставини не заперечувались позивачем в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Також позивачем не було доведено в чому саме полягає необґрунтованість та незаконність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, за наявними в справі матеріалами, та не маючи конкретних заперечень з боку позивача щодо відсутності у його діях складу правопорушення, інспектором ДПС Божко О.М. правомірно та з урахуванням характеру правопорушення було складено протокол та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у розмірі 500 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі позивачем, не спростовують висновку суду першої інстанції.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч.1 ст. 204, ст. 205 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2010 року -без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 13 травня 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов