"31" березня 2011 р.справа № 2а-617/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ БДПС сержанта міліції Стасенка Дениса Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де просив визнати незаконною та скасувати постанову від 09.03.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 260 грн. за порушення Правил дорожнього руху. Просив закрити провадження по матеріалам адміністративної справи за відсутності складу адмінпроступку.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду, бо вважає що суд невірно застосував норми КУпАП, а його вина у вчиненні порушення Правил дорожнього руху не доведена.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції невірно розтлумачив норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.03.2010 року о 12 год. 22 хв., водій автомобіля марки «БМВ»д/н НОМЕР_1 у м. Дніпропетровську здійснив зупинку та стоянку на зупинці громадського транспорту, чим допустив порушення п. 15.9(е) ПДР України. Порушення зафіксовано за допомогою приладу Візир № 0812572.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на оскарження даної постанови.
Відповідно до ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що постанову було винесено 07.03.2010 року, а направлено позивачу 25.03.2010 року згідно штампу на конверті (а.с.8). В позовній заяві позивач стверджує, що отримав оскаржувану постанову 27.03.2010 року, однак до суду звернувся лише 12.04.2010 року, з чого вбачається, що 10-денний строк оскарження дійсно пропущений. Причин поважності пропуску такого строку ані у судовому засіданні, ані в апеляційній скарзі наведено не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв'язку з пропуском останнім строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 27 травня 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов