Справа: № 2а-2837/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірія Р.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
14 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,
при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" суми податкового боргу в розмірі 279 114,14 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Надія" подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва: податкову декларацію з податку на додану вартість № 86188 від 20.07.2010 р. за червень 2010р., № 104948 від 20.08.2010р. за липень 2010р., № 111281 від 20.09.2010р.р. за серпень 2010р., № 156092 від 22.11.2010р. за жовтень 2010 р., № 163192 від 20.12.2010р. за листопад 2010р., № 127246 від 22.08.2011р. за липень 2011р., № 129933 від 20.09.2011р. за серпень 2011р., № 142682 від 20.10.2011р. за вересень 2011р., № 153889 від 21.11.2011р. за жовтень 2011р., № 9012891159 від 20.12.2011р. за листопад 2011р.; податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 148482 від 09.11.2010р. за ІІІ квартали 2010р., № 151362 від 09.09.2011р. за ІІ квартал 2011р., № 151375 від 09.11.2011р. за І квартал 2011р.
08.06.2010 позивачем було здійснено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Надія" з питань своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акти № 3781, № 3765 на підставі яких винесено податкові повідомлення - рішення від 08.06.2010 №0434181500/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3512,00 грн., № 0434221500/0 від 08.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3719,72 грн., № 0434211500/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3515,55 гривень.
На адресу відповідача податковим органом направлено вказані податкові повідомлення-рішення, проте вони повернуті до податкової інспекції, про що складено довідку № 314 від 01.09.2010 та розміщено на дошці оголошень.
12.07.2010 позивачем було здійснено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт № 4602 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0439071500 від 12.07.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 655,97 грн.
На адресу відповідача податковим органом направлено податкове повідомлення рішення № 0439071500 від 12.07.2010, проте воно повернуто до податкової інспекції, про що складено довідку № 408 від 01.09.2010 та розміщено на дошці оголошень.
22.12.2010 позивачем було здійснено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в ході якої встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт № 8505 та винесено податкові повідомлення-рішення № 0457171500/0 від 22.12.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1379,00 грн., № 0457181500/0 від 22.12.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 547,73 грн.
На адресу відповідача податковим органом направлено вказані податкові повідомлення рішення, проте вони повернуті до податкової інспекції, про що складено довідку № 208 від 28.03.2011 та розміщено на дошці оголошень.
19.04.2011 позивачем було здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акти від 19.04.2011 № 3100, № 3099 та винесено податкові повідомлення-рішення форми Р № 0471461500 від 20.04.2011, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн., № 0471471500 від 21.04.2011, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн.
На адресу відповідача податковим органом направлено вказані податкові повідомлення рішення, та отримані 11.05.2011 директором підприємства Чубко О.М.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку ТОВ "Надія" з податку на прибуток за І півріччя 2010; 3 квартал 2010. За результатами перевірки складено акт від 13.07.2011 № 5193 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.07.2011 № 0477361500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600,00 грн.
На адресу відповідача податковим органом направлено податкове повідомлення рішення форми «Ш» від 15.07.2011 № 0477361500, проте воно повернуто до податкової інспекції, про що складено довідку № 714 від 01.09.2011 та розміщено на дошці оголошень.
12.05.2011 ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011, в ході якої встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 12.05.2011 № 3455 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.05.2011 № 0472671500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 170,00 грн.
12.05.2011 ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2010 рік, в ході якої встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 12.05.2011 № 3454 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.05.2011 № 0472661500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 170,00 грн.
На адресу відповідача податковим органом направлено податкові повідомлення-рішення форми «Р »від 17.05.2011 № 0472671500, форми «Р»від 17.05.2011 № 0472661500, проте їх повернуто до податкової інспекції, про що складено довідку № 596 від 01.07.2011 року та розміщено на дошці оголошень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є необґрунтованими. Так, позивачем пропонується стягнення податкового боргу взагалі, хоча погашення заборгованості платника податків - юридичної особи з джерел, що не пов'язані з банківськими установами не потребує рішення суду.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 4.9. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758) якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
Крім того, аналогічне положення містить пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що органом державної податкової служби здійсненні всі необхідні заходи щодо вручення податкових повідомлень-рішень відповідно до норм діючого на той час законодавства.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що як на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем податковий борг не погашений, податкові повідомлення рішення в судовому порядку не оскаржено.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, з метою погашення податкового боргу відповідачу в 2008 році податковим органом направлено першу податкову вимогу від 01.08.2008 № 1/1517 та другу податкову вимогу від 27.11.2008 № 2/2497, проте вони були повернуті, в результаті чого були складені акти № 514 від 24.10.2008 та № 2/605 від 28.11.2008, а вимоги розміщені на дошці оголошень.
Відповідно до п. 5.8. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 р. №266 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за №595/5786) якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень). День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом вжито всіх можливих заходів з метою доведення до відома відповідача факту наявності в нього податкового боргу.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно з пп. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ним Кодексом.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Проте, колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не надав доказів наявності у відповідача грошових коштів у сумі, що підлягає стягненню та не зазначено рахунки, з яких має бути звернено стягнення на грошові кошти, то вимоги позивача є необґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
В.Г. Усенко
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.