18 березня 2013 року Справа № 5002-4/1419-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Воронцової Н.В.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на додаткову ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 07 лютого 2013 року у справі № 5002-4/1419-2012
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим (пров.Садовий, 4,Первомайське,96300)
до боржника Малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" (вул. Садова, 1,Олексіївка, Первомайський р-н,96330)
учасники провадження у справі про банкрутство: Ліквідатор ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,95014)
Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,96000)
Філія "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" (вул. Севастопольська, 10,Сімферополь,95000)
про визнання банкрутом
Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі, смт. Первомайське, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про визнання малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія", с. Олексіївка, Первомайський район, банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заява була мотивована тим, що станом на 27.04.2012 безспірний борг малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" перед кредитором складає 5 266,95 грн., у тому числі 441,38 грн. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 952,73 грн. штрафних санкцій та 3 872,84 грн. пені, боржник підприємницьку діяльність не веде та відсутній за юридичною адресою, остання податкова звітність у податкові органи боржником була подана 18.03.2011 за лютий 2011 року.
Ухвалою від 20 грудня 2012 року затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_4 та ліквідаційний баланс малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія", провадження у справі №5002-4/1419-2012 про визнання банкрутом малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" припинено.
25.01.2013 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого ОСОБА_4, надійшло клопотання про винесення додаткової ухвали щодо затвердження оплати його послуг, як ліквідатора малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" за період з 12.07.2012 по 22.11.2012 у сумі 9 634,57 грн., пропорційно за рахунок коштів кредиторів, оскільки рішення з цього питання не було винесене.
Додатковою ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №5002-4/1419-2012 доповнено резолютивну частину ухвали від 20 грудня 2012 року пунктами 5, 6, 7, 8, виклавши їх у наступній редакції:
"П. 5 Затвердити оплату послуг арбітражного керуючого - ліквідатора малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" ОСОБА_4 за період з 12.07.2012 по 22.11.2012 у сумі 9 634,57 грн. пропорційно за рахунок кредиторів.
П. 6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк", м. Сімферополь, на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4, м. Сімферополь, оплату послуг арбітражного керуючого у сумі 8 893,39 грн.
П. 7 Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі, смт. Первомайське, на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4, м. Сімферополь, оплату послуг арбітражного керуючого у сумі 362,38 грн.
П. 8 Стягнути з Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Красноперекопськ, на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4, м. Сімферополь, оплату послуг арбітражного керуючого у сумі 378,81 грн."
Додаткова ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю майна боржника під час процедури ліквідації малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія".
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати пункти 5 та 7 додаткової ухвали суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останньою не передбачено інших джерел оплати послуг арбітражного керуючого ніж, як за рахунок виявленого майна відсутнього боржника.
Також, заявник апеляційної скарги звертає увагу, що оплата послуг арбітражного керуючого не відноситься у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу до судових витрат, а тому стягнення останніх по цим підставам неможливо та не передбачено законодавством.
Крім того, статтею 88 Господарського процесуального кодексу взагалі не передбачено винесення додаткової ухвали у даних випадках.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року, відновлено Управлінню Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим строк на подання апеляційної скарги на додаткову ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №5002-4-1419-2012, прийнято апеляційну скаргу до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 18 березня 2013 року.
У судове засідання, призначене на 18 березня 2013 року, арбітражний керуючий, представники боржника та інших учасників провадження у справі про банкрутство не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши додаткову ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування додаткової ухвали суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За умовами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" У разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Так відповідно до пункту 10 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
Відповідно до частини 12 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердження судом. Оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство, з врахуванням обсягу та строків їх виконання.
При цьому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 27 листопада 2012 року затверджено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_4, у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника.
Проте, під час процедури ліквідації малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" майна боржника не було виявлено.
Згідно зі статтею 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів.
Однак, провадження у даній справі здійснювалося за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), яка не передбачає створення комітету кредиторів, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції був вправі самостійно визначити джерело оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника, з врахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника через відсутність у нього будь-яких активів, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оплату праці ліквідатора боржника слід покласти на кредиторів пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.
Проте, це питання помилково не було вирішено при винесенні ухвали судом першої інстанції від 20 грудня 2012 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.
За змістом ст. ст. 44, 84 ГПК України витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.
Оскільки, оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог. Таке можливе лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат. Аналогічну позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №2/47.
До викладеного слід додати, що у випадку невирішення питання про оплату послуг арбітражного керуючого за період його роботи у справі про банкрутство, якщо його наступно було замінено на іншого арбітражного керуючого, в добровільному порядку, суд, за відповідною заявою повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.
Як вказувалось вище, арбітражний керуючий ОСОБА_4, звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про винесення додаткової ухвали про затвердження оплати його послуг, як ліквідатора малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" за період з 12.07.2012 по 22.11.2012 у сумі 9 634,57 грн. пропорційно за рахунок коштів кредиторів, оскільки рішення з цього питання не було винесене.
Додаткове рішення, ухвала - засіб виправлення неповноти судового рішення чи ухвали. Через незмінність судового рішення/ухвали суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту135. Неповнота судового рішення/ухвали може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.
Так стаття 88 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду прийняти додаткове рішення, ухвалу. Суд управі прийняти додаткове рішення, ухвалу за заявою сторони, за заявою прокурора, який брав участь у судовому процесі, або зі своєї ініціативи.
Господарський процесуальний кодекс України визначає випадки, коли суд має право винести додаткове рішення, ухвалу:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення державного мита з бюджету.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки останнім винесено додаткову ухвалу у відповідності із вимогами процесуального та матеріального законодавства, а доводи апеляційної скарги не можуть бути взяти до уваги, оскільки не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та вимогах Закону.
Щодо доводів апеляційної скарги, про невідповідність додаткової ухвали суду першої інстанції вимогам статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судова колегія зазначає наступне.
Законом про банкрутство встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Отже, Законом про банкрутство передбачені альтернативні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, оскільки останній виконує свої обов'язки на платній основі, а Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ніяких заборон щодо визначення джерел оплати послуг арбітражного керуючого не містить.
Таким, чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надає право арбітражному керуючому (ліквідатору, розпоряднику майна, керуючому санацією) на оплату його послуг та на відшкодування витрат пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, з підстав відсутності майна та майнових активів банкрута, а тому доводи заявника апеляційної скарги не можуть бути взяти до уваги суду апеляційної інстанції.
Також, заявник апеляційної скарги звертає увагу, що оплата послуг арбітражного керуючого не відноситься у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу до судових витрат, а тому стягнення останніх по цим підставам неможливо та не передбачено законодавством. Таки висновки на думку колегії суддів ґрунтуються останнім на вільному тлумаченні законодавства, оскільки як було вказано вище, за змістом статей 44, 84 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли, тому оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, має відбуватися в межах справи про банкрутство. До того ж, аналогічна позиція висловлена судом касаційної інстанції при розгляді відповідних спорів.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим та вважає додаткову ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №5002-4/1419-2012 прийнятою у відповідності із вимогами Закону.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Додаткову ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №5002-4/1419-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Н.В. Воронцова
О.Г. Градова
Розсилка:
1.Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим (пров.Садовий, 4,Первомайське,96300)
2.Мале приватне сільськогосподарське підприємство "Надія" (вул. Садова, 1,Олексіївка, Первомайський р-н,96330)
3.Ліквідатор ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,95014)
4. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
5. Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,96000)
6. Філія "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" (вул. Севастопольська, 10,Сімферополь,95000)
7. Господарський суду АР Крим (вул.Р.Люксембург/Річна,29/11,м.Сімферополь,АРК,95000)