25 березня 2013 р. Справа № 5004/1420/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7", м.Луцьк
до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк
про стягнення 42 627,16 грн.
Суддя Шум М. С.
Представники:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" звернулося до суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 42 627,16 грн. заборгованості за оренду торгових місць (площ) в тому числі 17 500,00 грн. основної заборгованості, 20 400,00 грн. - пені, 3 622,50 грн. втрат пов'язаних з інфляцією, 1 104,66 грн 3 % річних. на підставі договорів оренди торгівельних місць №№ 10 від 07.08.2008р.
Ухвалою суду від 30.08.2011 року провадження у справі № 5004/1420/11 зупинено до розгляду господарським судом Волинської області справи № 5004/1593/11 та набрання рішенням законної сили.
Рішенням господарського суду Волинської області від 28.12.2012 року по справі №5004/1155/12 (№5004/1593/11) у позові підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" про визнання договорів оренди недійсними відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року зазначене рішення залишено без змін.
Ухвалою суду від 27.02.2013 року провадження у справі поновлено, сторін зобов'язано подати суду додаткові пояснення та докази по справі.
Позивач на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2013 року супровідним листом від 21.03.2013 року №770 подав додаткові пояснення, копію виписки з ЄДРПОУ, довідку про наявність заборгованості відповідача та копію витягу з журналу ордеру і відомостей розрахунку орендної плати. Згідно долучених ТзОВ "Дельта-7" пояснень останній просить стягнути з відповідача заявлені в позові суми.
Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2013 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні 22.03.2013 року просили розгляд справи зупинити до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги по справі №5004/1155/12 за позовом підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" про визнання договорів оренди недійсними.
Заява відповідача судом відхилена як необгрунтована, оскільки рішення суду першої інстанції по справі №5004/1155/12 набрало законної сили 06.02.2013 року.
В судовому засіданні 22.03.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.03.2013 року.
Сторони в судове засідання 25.03.2013 року не з'явилися, хоча були вчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Представник позивача через канцелярію суду супровідним листом від 25.03.2013 року №773 долучив до матеріалів справи наказ №8 від 01.08.2008 року про надання права підпису всіх документів на час відсутності директора заступнику директора Пахолку Л. П.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
7 серпня 2008 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 укладено договори № №10 оренди торгівельних місць, площ (а. с. 8, 10).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договорів від 07.08.2008 року №№10.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно п. п. 1.1, 1.4, 2.1, 3.1, 4.1.2, 5.1.1, 6.1, 6.6 договорів позивач передає, а відповідач бере у тимчасове платне користування торгівельні місця, торгівельні площі на території торгового комплексу площею по 17,5 кв. м. кожна для встановлення металевої конструкції, магазину за №6 ряд - 10 місце та №7 ряд - 10. Встановлена металева конструкція, палатка, магазин являється власністю орендаря. Вступ орендаря у користування орендованими місцями, площами настає одночасно із підписанням сторонами договорів. Відповідач зобов'язується своєчасно, не пізніше 5-го числа поточного місяця в повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату, плату за спожити електроенергію і інші комунальні послуги. Орендна плата визначається у розмірі 350 грн. (за кожне місце, площу) за місяць та вноситься щомісячно до 5 числа поточного місяця. За порушення термінів оплати орендної плати орендар сплачує: за прострочку з 5-го до 15-го числа штраф в сумі 10 грн. за кожен день прострочки, за несплату після 15-го числа - штраф у сумі 50 грн. за кожний день прострочки. Ці договори діють з 01.08.2008 року до 31.12.2008 року, а в частині розрахунків у разі невиконання їх відповідачем та нанесені збитки позивачу - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договорів після закінчення їх терміну протягом одного календарного місяця, вони вважаються продовженими на той самий термін і на тих же умовах.
Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до п. 2.6 постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Рішенням господарського суду Волинської області від 28.11.2012 року №5004/1155/12 у справі за позовом підприємця ОСОБА_1 до ТзОВ "Дельта-7" про визнання договорів оренди торгових місць від 07.08.20108 року №№10 недійсними відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року зазначене рішення залишено без змін.
Таким чином рішення господарського суду Волинської області набрало законної сили 06.02.2013 року.
Як вбачається з видаткових накладних № РН-0000247 від 02.12.2008 р. на суму 20000,00 грн., № РН-0000246 від 02.12.2008 р. на суму 6000,00 грн., та з квитанцій до прибуткового касового ордера № 253, № 254, позивачем за власний рахунок було придбано та встановлено металоконструкції (а.с. 30-31).
Актами приймання-передачі від 01.08.2008 року позивач здав, а відповідач прийняв металоконструкції, що знаходяться в с. Рованці, вул. Європейська, 3, ряд №6 місце №10 та ряд №7 місце №10 (а. с. 9, 11).
Рішенням господарського суду Волинської області від 28.11.2012 року №5004/1155/12. встановлено, що розміщення на торговому комплексі групи металевих конструкцій здійснено відповідно до плану благоустрою території, відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам та підтверджує його готовність до експлуатації. Таким чином, договори недійсними в судовому порядку не визнавалися, тому враховуючи пункт 6.6 договорів, їх дія кожного року була продовжена на той самий термін і на тих же умовах.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань.
П. П. 2.1 договорів передбачено, що вступ відповідача у користування орендованими місцями, площами настає одночасно із підписанням сторонами договорів.
Відповідач орендну плату згідно договорів за період з травня 2009 року по травень 2011 року не сплачував, тому нарахована позивачем заборгованість в сумі 17 500 грн. 00 коп. (25 місяців х 350 грн. 00 коп. х 2) підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача передбачений п. п. 5.1.1 штраф в розмірі 20 400 грн. 00 коп.
Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Передбачений сторонами у договорах штраф та його спосіб нарахування відповідає вимогам чинного законодавства. Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові №5016/4272/2011(3/252) від 06.03.2013 року.
Підставний та підлягає до стягнення штраф в сумі 20 200 грн. 00 коп., оскільки позивачем при нарахуванні штрафу не правильно пораховано кількість днів прострочення, зокрема, в лютому 2011 року кількість днів прострочення з 16 по 28 число становить 13 днів, а не 15 як зазначено позивачем.
В позові на суму 200 грн. 00 коп. штрафу слід відмовити.
Позивач просить також стягнути з відповідача 3 622 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 1 104 грн. 66 коп. річних, нарахованих за період з 08.06.2009 року по 15.07.2011 року на суму боргу 17 500 грн. 00 коп.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. З долученого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування втрат від інфляції та 3% річних здійснено за період з 08.06.2009 року по 15.07.2011 року на суму боргу 17 500 грн. 00 коп. Проте, така заборгованість відповідача перед позивачем виникла станом на 06.05.2011 року, а тому підставні та підлягають до стягнення:
- 210 грн. 00 коп. втрат від інфляції, нараховані за період з 06.05.2011 року по 15.07.2011 року на суму боргу 17 500 грн. 00 коп.
- 102 грн. 12 коп. річних, нарахованих за період з 06.05.2011 року по 15.07.2011 року на суму боргу 17 500 грн. 00 коп.
В позові на суму 3 412 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 1 002 грн. 54 коп. річних слід відмовити.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то пропорційно до задоволених вимог витрати по сплаті державного мита в сумі 380 грн. 21 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 210 грн. 45 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7", вул. Рівненська, 3/А, 5, код ЄДРПОУ 34826969
- 17 500 грн. 00 коп. основного боргу, 20 200 грн. 00 коп. штрафу, 210 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 102 грн. 12 коп. річних, 380 грн. 21 коп. державного мита та 210 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 38 602 грн. 78 коп. (тридцять вісім тисяч шістсот дві грн. 78 коп.).
3. В позові на суму 4 615 грн. 04 коп. відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М. С. Шум